Як Українське Дунайське пароплавство відстояло майно в Будапешті та Відні

Українське Дунайське пароплавство (УДП) у 2024–2025 роках досягло низки принципових судових перемог у справах щодо захисту своєї закордонної нерухомості. Йдеться про стратегічні об’єкти у центральних районах Будапешта та Відня, які роками перебували під ризиком втрати через шахрайські схеми, управлінські зловживання та претензії з боку Російської Федерації.

Будівля в центрі Будапешта: суд поставив крапку

19 грудня 2025 року суд міста Будапешт визнав недійсною угоду про відчуження будівлі Генерального (Головного) агентства УДП в Угорщині, яка розташована у центральній частині столиці. Таким чином, об’єкт залишився у власності української державної компанії. 

У Міністерстві розвитку громад і територій України зазначають, що успіху у справі сприяло посилення корпоративного управління в УДП, зокрема створення наглядової ради у вересні 2025 року. До її складу увійшли три незалежні члени та два представники держави.

«Після формування наглядової ради захист закордонних активів став одним із пріоритетів компанії», – наголосив заступник міністра розвитку громад і територій Андрій Кашуба.

Важливим чинником також стало залучення провідної міжнародної юридичної компанії, яка супроводжувала судовий процес.

Історія шахрайської схеми

Спроби відчуження будівлі в Будапешті тягнуться понад 15 років. Ще у 2006 році між УДП, його угорським агентством та компанією Intelcom був укладений договір продажу об’єкта за $8 млн. Втім, коштів пароплавство так і не отримало.

Новий виток подій почався у 2020 році, коли керівництво угорського агентства активізувало спроби переоформлення будівлі, зокрема через угорські «дочки» УДП. На початку березня 2022 року, без погодження з керівництвом компанії та профільним міністерством, до договору були внесені зміни, що дозволяли зареєструвати право власності на покупця з відстрочкою платежу.

Коли спроба незаконної реєстрації не вдалася, конфлікт перейшов у силову площину — до будівлі увірвалася група невідомих осіб. УДП змогло відновити контроль над об’єктом та ініціювало активну судову боротьбу.

Над процесом повернення та захисту закордонної нерухомості у той період працював тодішній керівник УДП Дмитро Москаленко, який очолював компанію до січня 2025 року.

Системні ризики: угорські «дочки» та флот

Паралельно з історією будівлі в Будапешті УДП заявляло про інші сумнівні операції, пов’язані з угорськими дочірніми структурами. Зокрема, йшлося про передачу 91 баржі від панамської «дочки» компанії до угорської Transship kft. за ціною 1 євро за одиницю, тоді як балансова вартість флоту становила майже 20 млн євро. 

У компанії неодноразово наголошували, що ці кейси стали підставою для очищення дочірніх підприємств від старого менеджменту та перезавантаження їхньої діяльності.

Паралельний фронт: історичне рішення у Відні

У листопаді 2024 року УДП здобуло ще одну знакову перемогу — суд у Відні відмовив представникам Росії, які намагалися виселити компанію з будівель у центрі австрійської столиці.

Йдеться про майно, придбане ще у 1975 році коштом Дунайського пароплавства для потреб радянського диппредставництва. Після розпаду СРСР об’єкти фактично залишилися під контролем УДП, однак Росія у 2008 році заявила про свої права як «єдиний спадкоємець» СРСР.

Суд визнав право України користуватися та контролювати об’єкт, який розташований у найдорожчому районі Відня та за оцінками може коштувати десятки мільйонів євро.

«Це перший випадок, коли європейський суд фактично визнав Україну співвласником закордонного майна, пов’язаного зі спадщиною СРСР», – зазначав Дмитро Москаленко.

Значення рішень

Експерти вказують, що перемоги УДП у Будапешті та Відні мають ширше значення, ніж окремі корпоративні спори. Вони формують судову практику захисту українських державних активів за кордоном — як від шахрайських схем, так і від претензій Росії. 

Для самої компанії це також питання фінансової стійкості: після завершення судових процесів УДП планує провести нову оцінку активів, реальна вартість яких суттєво перевищує раніше заявлену у спірних угодах.

Ірина Королькова

Автор записи: odessabiz

Добавить комментарий