За 2025 рік Росія здійснила 96 атак на українську портову інфраструктуру, що майже утричі більше, ніж у 2024 році, коли було зафіксовано 36 обстрілів. Про це повідомляє державне підприємство «Адміністрація морських портів України» (АМПУ).
В адміністрації зазначають, що інтенсивність атак суттєво зросла, так само як і масштаб руйнувань. Загалом від початку повномасштабного вторгнення пошкоджено 651 об’єкт портової інфраструктури, з яких 325 — саме у 2025 році.
На тлі постійних обстрілів АМПУ посилює взаємодію з військовими. Зокрема, підприємство передало п’ять автомобілів підрозділам, залученим до захисту портової інфраструктури. Техніка вже використовується для потреб Повітряного командування «Південь».
«В умовах постійних атак оперативна мобільність і належне технічне забезпечення підрозділів, відповідальних за безпеку портів, набувають критичного значення», — наголошують в АМПУ. У відомстві додають, що спільно з військовими системно працюють над посиленням захисту портів, зокрема у сфері протиповітряної оборони та реагування на повітряні загрози.
Протягом останніх тижнів російські атаки по портовій інфраструктурі Одещини суттєво почастішали. Зокрема, 1 січня російські дрони вдарили по портах регіону — пошкоджень зазнали причали, техніка, портове обладнання, транспортні засоби та окремі об’єкти інфраструктури в Ізмаїльському та Одеському портах. За інформацією Міністерства розвитку громад та територій, постраждалих тоді не було.
30 грудня та 7 січня Росія також атакувала порти «Південний» і «Чорноморськ».
Під час комбінованого ракетно-дронового удару 7 січня пошкоджено припортову інфраструктуру, адміністративні будівлі, вантажний транспорт і контейнери. Внаслідок атаки загинули двоє людей, ще кілька осіб отримали поранення. На місцях працювали екстрені та профільні служби, правоохоронці фіксували наслідки обстрілів.
У Міністерстві розвитку громад та територій наголошують, що удари по портовій інфраструктурі є цілеспрямованими й спрямовані на підрив економіки України та морської логістики, яка відіграє ключову роль у забезпеченні продовольчої безпеки світу.
Додамо, що Україна стрімко втрачає позиції на світових ринках зерна через системну агресію Росії, яка цілеспрямовано атакує портову та логістичну інфраструктуру. За останні пів року експорт зернових і зернобобових культур, разом із продуктами їхньої переробки, скоротився майже на третину.
За даними Міністерства економіки з посиланням на Державну митну службу, з липня 2025 року по початок січня 2026 року Україна експортувала 15,43 млн тонн зернових — це на 29,4% менше, ніж за аналогічний період попереднього сезону (21,86 млн тонн).
Найбільшого удару зазнала кукурудза — ключова експортна культура України. Її поставки впали на 39,1%: за пів року за кордон відвантажили 5,96 млн тонн проти 9,78 млн тонн роком раніше. Експорт пшениці скоротився на 19,2% — до 7,91 млн тонн, ячменю — на 33%, до 1,32 млн тонн.
Поставки жита, яке не належить до основних експортних культур, фактично зійшли нанівець: лише 200 тонн проти 10,8 тис. тонн у попередньому сезоні.
Попри відносно кращий урожай зернових та олійних культур у 2025 році, експортні можливості України залишаються суттєво обмеженими. Ключова причина — постійні ракетні та дронові атаки Росії на порти, елеватори, залізничні вузли та іншу логістичну інфраструктуру, яка забезпечує вивезення агропродукції.
Через ці атаки українська кукурудза почала втрачати позиції навіть на традиційних ринках Європейського Союзу. Україна опустилася з першого на третє місце серед постачальників кукурудзи до ЄС, поступившись Бразилії та США. Додатковим фактором стали погодні умови, які ускладнили збиральну кампанію, однак саме безпекові ризики залишаються визначальними.
Аналітики застерігають: за відсутності стабільної роботи портів і логістичних маршрутів подальші обстріли з боку Росії можуть не лише стримувати відновлення експорту, а й погіршити торговельні показники України навіть за умов достатнього врожаю.
Ірина Королькова
