В Україні ринок електронних сигарет майже повністю перейшов у тінь — його нелегальна частка сягає 93,6%. Водночас сам бізнес декларує готовність працювати легально, однак вказує на надмірне та несистемне регулювання як ключову причину тінізації. На цьому тлі держава втрачає значні податкові надходження, тоді як попит на продукцію залишається стабільним.
Падіння доходів і “зниклі” податки
За даними Всеукраїнської асоціації ринку електронних сигарет (ВАРЕС), у 2023 році ринок рідин для електронних сигарет забезпечив бюджету 673,26 млн грн, а лише за червень того року надходження сягнули 287,94 млн грн.
Однак після зміни правил регулювання у 2024 році надходження обвалилися до 47,48 млн грн за рік.
Голова асоціації Андрій Соломін наголошує: попит і сам ринок не зникли — зникли саме податки. На його думку, це наслідок рішень, ухвалених без належного прогнозування впливу на ринок.
Чому ринок пішов у “тінь”
Аналітика свідчить, що ключовими факторами тінізації стали:
- непослідовне регулювання та відсутність діалогу з бізнесом;
- технічні прогалини (зокрема, проблеми з отриманням ліцензій на старті реформ);
- жорсткі заборони (зокрема, обмеження смаків у 2023 році, що призвело до падіння легального імпорту майже на 100%);
- різке підвищення акцизу у 2025 році до 300 євро за літр без перехідного періоду;
- заборона продажу нікотину як сировини, яка не дала очікуваного фіскального ефекту.
У результаті, як зазначають експерти, легальний сегмент скорочувався після кожної хвилі обмежень, тоді як нелегальний ринок зростав. За оцінками, електронні сигарети в Україні вже охоплюють 4–5% дорослого населення, що робить цей сегмент економічно значущим.
Правоохоронний фактор і нерівні умови
Додатковою проблемою бізнес називає практику перевірок: через нерозуміння специфіки ринку правоохоронці часто вилучають продукцію без чіткого розмежування ліцензованих і нелегальних товарів. Це, за словами учасників ринку, ускладнює вихід із “тіні”.
Водночас виникає дисбаланс: легальні компанії несуть витрати на ліцензії, акцизи та контроль, тоді як нелегальні гравці не сплачують податків і отримують конкурентну перевагу.
Потенціал для бюджету — до 3,82 млрд грн
У ВАРЕС оцінюють, що за умов коригування законодавства річні надходження до держбюджету можуть зрости до 3,82 млрд грн. Йдеться не про податкові пільги, а про створення зрозумілих і виконуваних правил гри.
Показово, що перші ознаки відновлення легального сегмента з’явилися наприкінці 2025 року не завдяки заборонам, а через адаптацію самого ринку — зокрема, появу нових легальних форматів продукції (як-от акцизного нікобустера), які дозволили частині гравців повернутися до оподатковуваної моделі.
…І про посилення антитютюнової політики
Паралельно в Україні обговорюється посилення обмежень доступу до нікотинових виробів для молоді. Зокрема, законопроєкт №15196 передбачає заборону продажу та використання електронних сигарет і тютюнових виробів особам до 17 років.
Дослідження показують, що проблема доступності нікотину серед підлітків залишається актуальною: майже половина (47,3%) молоді віком 13–15 років може придбати такі вироби попри чинні обмеження.
Ситуація на ринку електронних сигарет в Україні демонструє класичний конфлікт між фіскальною політикою та реальністю попиту. Жорсткі та непослідовні регуляторні рішення не зменшили споживання, але суттєво скоротили легальний сегмент і податкові надходження.
Аналітики сходяться на тому, що подальша ефективність державної політики залежатиме від здатності поєднати два підходи: контроль за доступом до нікотину (особливо для молоді) та створення прозорих умов для легального бізнесу. Без цього ринок і надалі залишатиметься в “тіні”, а бюджет — недоотримуватиме мільярди гривень.
Ірина Королькова
