Паливний ринок України входить у фазу переформатування: очікується консолідація мереж, адаптація до нових глобальних цін та точкові інструменти підтримки споживачів
Український ринок нафтопродуктів прискорює трансформацію на тлі глобальної енергетичної кризи, спричиненої війною на Близькому Сході та порушенням логістики через Ормузьку протоку, пише LIGA.net
Учасники ринку очікують подальшої консолідації мереж АЗС, поступового формування нової цінової рівноваги та збереження стабільного постачання пального, попри зовнішні шоки.
Консолідація ринку та нова структура
За оцінками CEO мережі WOG Андрія Пивоварського, український ринок АЗС рухається до моделі, де працюватиме близько 10 системних мереж. Така трансформація вже розпочалася у 2024–2025 роках і може прискоритися під впливом глобальної енергетичної кризи.
Йдеться про відхід від фрагментованої структури з великою кількістю дрібних операторів. Частина об’єктів, зокрема ті, що роками залишаються закритими або є неконкурентними, можуть зникнути з ринку. Водночас сценарій надмірної концентрації (2–3 гравці) також не розглядається як реалістичний.
Окремим фактором змін є укрупнення державного сегмента. Зокрема, група «Нафтогаз» об’єднує активи під брендом «Укрнафти», яка за останні роки суттєво розширила мережу за рахунок управління та поглинання інших операторів. Паралельно відбувається перерозподіл активів приватних груп — зокрема, значні масиви АЗС переходять під контроль великих мереж.
Глобальна криза і нова цінова «нормальність»
Закриття Ормузької протоки спричинило масштабні перебої у світових поставках енергоносіїв і стало одним із тригерів найглибшої енергетичної кризи за останні десятиліття. Український ринок уже адаптується до нових умов: змінюються маршрути постачання, з’являються альтернативні джерела імпорту (США, Канада, країни Скандинавії, Африка).
Попри очікування зниження цін у довгостроковій перспективі, ринок ще не визначився з новим рівнем рівноваги. Якщо до війни дизель коштував близько $600 за тонну, то в найближчі місяці «нова нормальність» може становити $900–1000.
На роздрібному ринку це означає тимчасове збереження високих цін, оскільки оператори реалізують раніше закуплений дорогий ресурс. Водночас зі здешевленням імпорту ціни на АЗС мають почати знижуватися.
Дефіцит малоймовірний, але ціна — ключовий фактор
Попри зовнішні ризики, імовірність дефіциту пального в Україні оцінюється як низька. Ринок уже довів у 2022 році, що здатен швидко перебудовувати логістику та знаходити альтернативні джерела постачання.
Ключовим механізмом балансування залишається ціна: у разі потреби імпортери готові закуповувати ресурс дорожче, щоб забезпечити стабільність постачання. Додатковим інструментом впливу на ринок виступає державна «Укрнафта».
Кешбек замість жорсткого регулювання
На тлі зростання цін уряд запровадив тимчасову програму кешбеку на пальне (10–15% залежно від виду пального). Цей інструмент, за оцінками учасників ринку, є більш гнучким і безпечним, ніж пряме цінове регулювання.
Досвід інших країн показує, що жорсткі обмеження цін можуть призводити до дефіциту. Натомість більшість держав ЄС обирали зниження податків або домовленості з бізнесом щодо обмеження маржі.
В українських умовах зниження ПДВ чи акцизів ускладнене через воєнний дефіцит бюджету. Тому кешбек розглядається як точковий механізм підтримки, який дозволяє допомогти найбільш чутливим споживачам без перекосів на ринку. За оцінками, ним користуються до чверті клієнтів роздрібного сегмента, переважно ті, хто дійсно потребує економії.
Вплив на економіку
Зростання цін на пальне має як прямий, так і непрямий ефект для економіки. За оцінками НБУ, прямий внесок у інфляцію становить 0,5–1 відсоткового пункту, а з урахуванням вторинних ефектів — до 2–3 в.п.
Крім того, дорожча нафта має подвійний негативний ефект: збільшує витрати України на імпорт енергоносіїв і водночас підсилює доходи Росії від експорту, що опосередковано впливає на фінансування війни.
Тобто, наразі український паливний ринок проходить через структурну перебудову, яка поєднує внутрішню консолідацію з адаптацією до глобальних енергетичних шоків.
У середньостроковій перспективі очікується формування більш концентрованої, конкурентної моделі з обмеженою кількістю великих гравців. Водночас ключовими викликами залишаються висока цінова волатильність, залежність від імпорту та необхідність балансування між ринковими механізмами і державною підтримкою в умовах війни.
Ірина Королькова
