Українці спрямовують переважну частину своїх доходів на товари й послуги першої необхідності — до 84% місячного бюджету. Це суттєво більше, ніж у країнах Європи, і майже вдвічі перевищує середній світовий показник.
За даними дослідження Deloitte Ukraine, у 2025 році структура витрат домогосподарств в Україні суттєво відрізняється від європейської. Зокрема, у Німеччина та Нідерланди на базові потреби припадає лише 56–59% бюджету, тоді як в Україні — 84%.
Основними статтями витрат українців залишаються продукти харчування (близько 40%), комунальні платежі та оренда (31%), охорона здоров’я (9%) і транспорт (4%). Україна також є єдиною серед досліджуваних країн, де витрати на їжу перевищують третину всього бюджету.
Попри складну економічну ситуацію, у 2025 році зафіксовано зростання купівельної активності:
38% опитаних збільшили витрати на продукти харчування, 36% — на лікарські засоби.
Водночас українці змушені економити на непріоритетних категоріях — одязі, взутті, побутовій хімії, косметиці та техніці. Найменша частка витрат припадає на дозвілля — лише 1% бюджету, тоді як у європейських країнах цей показник сягає 16–20%.
У так званій «ідеальній» моделі бюджету українці хотіли б скоротити витрати на базові потреби до 46%, натомість збільшити витрати на дозвілля та туризм і підвищити частку заощаджень та інвестицій — до приблизно 19%.
Експерти пов’язують таку структуру витрат із наслідками повномасштабної війни. За оцінками Світового банку, вона відкинула Україну приблизно на 15 років назад у подоланні бідності, а кількість людей за межею бідності зросла на мільйони.
Окремо зазначається, що у 2025 році 15% працівників зазнали скорочення зарплат. Водночас у 2026 році більшість роботодавців планують або утримувати рівень оплати праці, або підвищувати його. За даними Держстату, середня зарплата у січні 2026 року становила 27 975 грн, найвищі показники зафіксовано у Києві — 43 865 грн.
Висока частка витрат на базові потреби свідчить про суттєве фінансове навантаження на українські домогосподарства та обмежені можливості для заощаджень і розвитку. Відновлення економіки та зростання доходів залишаються ключовими умовами для наближення структури споживання до європейських стандартів.
Ірина Королькова
