У найближчі три роки боргове навантаження на бюджет України залишатиметься високим. Згідно з борговою стратегією уряду на 2026–2028 роки, щорічні виплати за боргами становитимуть у середньому близько 1,19 трлн грн, або орієнтовно 10% від валового внутрішнього продукту. У 2025 році боргові платежі досягнуть піку — понад 11% ВВП, після чого поступово скорочуватимуться.
Основний тягар виплат пов’язаний зі значним збільшенням запозичень у роки повномасштабної війни. Наразі більша частина держборгу — це зовнішні кредити, переважно від міжнародних партнерів. Вони залучалися на пільгових умовах і під нижчі відсотки, ніж до 2022 року, що дозволило зменшити вартість обслуговування боргу. Водночас великий обсяг валютних зобов’язань створює ризики у разі девальвації гривні.
Боргові виплати вже стали однією з найбільших статей державних видатків. Часто на них держава витрачає більше коштів, ніж на соціальні програми. Це обмежує простір для фінансування відбудови, інфраструктури та розвитку економіки, особливо на тлі високих оборонних потреб.
Разом з тим уряд і міжнародні партнери намагаються пом’якшити боргове навантаження — подовжуються строки погашення, переглядаються умови частини зобов’язань, ведуться переговори про нові програми фінансування. Економісти наголошують: ключовим фактором стабільності стане відновлення економічного зростання. Без цього борг залишатиметься важким тягарем для бюджету.
У перспективі ситуація залежатиме від трьох чинників: темпів відбудови, повернення людей у країну та здатності економіки генерувати нову вартість. До того часу Україні доведеться балансувати між потребою у фінансуванні та зростаючим борговим навантаженням.
Актуально: Україна витрачатиме до 10% ВВП на обслуговування боргу
У найближчі роки Україна зберігатиме високий рівень боргових виплат із державного бюджету. Згідно з урядовою борговою стратегією на 2026–2028 роки, щорічні платежі з погашення та обслуговування боргу становитимуть у середньому 1,19 трлн грн, або близько 10% ВВП.
Основні показники за роками
2025 рік — боргові виплати очікуються на рівні понад 1,3 трлн грн, що становитиме близько 11–11,3% ВВП. Це — пікове навантаження.
2026 рік — прогнозні виплати близько 1,2 трлн грн, або приблизно 10% ВВП.
2027 рік — орієнтовно 1,15 трлн грн, близько 9,5% ВВП.
2028 рік — очікується зниження до 1,08–1,1 трлн грн, приблизно 9% ВВП.
Для порівняння: у довоєнні роки частка боргових виплат у ВВП коливалася на рівні 3–5%.
Структура державного боргу
Станом на кінець 2024–2025 років загальний державний та гарантований борг — понад 150–165 млрд доларів, з них понад 70% — зовнішній борг, близько 30% — внутрішні запозичення (ОВДП).
Валютна структура боргу: близько 60–65% — зобов’язання в іноземній валюті, 35–40% — борги у гривні.
Це означає, що девальвація гривні автоматично збільшує навантаження на бюджет.
Частка боргових виплат у держбюджеті
У 2025 році витрати на погашення і відсотки становитимуть понад 1,3 трлн грн, або близько чверті всіх видатків загального фонду бюджету.
Для порівняння:
на освіту у 2025 році — близько 250–270 млрд грн,
на охорону здоров’я — близько 230–250 млрд грн,
на відбудову — значно менші обсяги, залежні від донорського фінансування.
Тобто на борги держава витрачає значно більше, ніж на ключові соціальні та розвиткові програми.
Чому борг довелося збільшити
У 2022–2024 роках держава змушена була різко наростити запозичення через падіння власних податкових доходів, зростання оборонних витрат, а також необхідність фінансувати пенсії, зарплати бюджетникам, медицину та соціальні програми.
Тільки за 2022–2024 роки обсяг держборгу зріс майже вдвічі.
Водночас значна частина кредитів від партнерів має низькі відсоткові ставки (1–3% річних), довгі строки погашення — 10–30 років, а інколи — пільгові періоди.
Це частково зменшує ризики для бюджету — але не скасовує високого щорічного боргового навантаження.
Основні ризики називає Економічна правда.
Аналітики звертають увагу на три критичні фактори:
- залежність від зовнішнього фінансування — без міжнародної підтримки бюджет не витримає поточного рівня витрат;
- валютні коливання — ослаблення гривні збільшує боргові виплати в гривневому еквіваленті;
- повільне економічне зростання — без приросту ВВП борг залишається відносно дорогим для бюджету.
Що може покращити ситуацію
Перспектива зниження боргового навантаження залежить від відновлення економіки та збільшення ВВП на 4–6% щороку, повернення частини трудових мігрантів і розширення зайнятості, а також залучення інвестицій у виробництво та відбудову й продовження реструктуризації частини комерційного боргу.
Без цього боргові виплати ще кілька років залишатимуться однією з найбільших статей бюджету.
Ірина Королькова
