29 жовтня 2025 року набули чинності зміни до тарифних графіків у взаємній торгівлі між Україною та Європейським Союзом.
Це рішення відкриває новий етап економічного співробітництва, створюючи ширші можливості для українських експортерів аграрної продукції.
Про це повідомляє пресслужба Верховної Ради України та підтверджують дані Міністерства економіки і профільного парламентського комітету.
ЄС значно підвищив безмитні квоти для українських товарів
Рішення №3/2025, ухвалене в рамках Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, передбачає скасування або значне зниження ставок ввізного мита та збільшення тарифних квот для українських агропродуктів.
Згідно з новими параметрами, найбільше зростання безмитних поставок порівняно з 2021 роком отримали такі товари:
- мед — квота збільшена на 483%, з 6 тис. до 35 тис. тонн;
- білий цукор — на 400%, з 20 тис. до 100 тис. тонн;
- сухе знежирене молоко — на 208%, з 5 тис. до 15,4 тис. тонн;
- яйця — на 200%, з 6 тис. до 18 тис. тонн;
- м’ясо птиці — на 33%, з 90 тис. до 120 тис. тонн.
Значне зростання демонструють також квоти на перероблену продукцію:
- висівки та залишки — +405% (з 21 тис. до 85 тис. тонн);
- ячмінна крупа та шрот — +423% (з 7,8 тис. до 33,2 тис. тонн).
Водночас введено нові категорії квот для виокремленої переробленої продукції. Тепер, наприклад, експорт борошна з пшениці, ячменю та кукурудзи обліковується окремо від квот на сировину. Таким чином, експортери можуть безмитно постачати до ЄС не лише 1,3 млн тонн пшениці, а й додаткові 30 тис. тонн пшеничного борошна.
Оновлені обсяги тарифних квот на 2025 рік доступні на Єдиному державному інформаційному вебпорталі «Єдине вікно для міжнародної торгівлі»: cabinet.customs.gov.ua/etqlist.
«Це вагомий сигнал про поглиблення інтеграції України до ЄС і підтвердження того, що український агросектор дедалі міцніше вбудовується у європейські виробничі ланцюги», — зазначили у парламентському комітеті з питань аграрної та земельної політики.
Від початку дії Закону України №4536-ІХ (4 вересня 2025 року) українські аграрії вже експортували понад мільйон тонн соєвих бобів і насіння ріпаку.
Як повідомляє Державна митна служба, законом запроваджено експортне мито на ці культури, але від його сплати звільнені сільгоспвиробники, які експортують власно вирощену продукцію, а також кооперативи, що продають продукцію своїх членів.
Завдяки цьому механізму аграрії отримали пільги на 345 млн грн, а трейдери сплатили до держбюджету 742,7 млн грн експортного мита.
У митниці підкреслюють, що такий підхід сприяє легалізації експорту й підтримує українських виробників у складних умовах воєнної економіки.
«Ми створюємо умови для швидкого експорту й чесної конкуренції на зовнішніх ринках», — заявили у Держмитслужбі.
Попри зростання квот, Україна досі не експортує зерно до п’яти сусідніх країн
За словами віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки, станом на 1 жовтня 2025 року Україна експортувала сільськогосподарської продукції на 15 млрд євро — на 1,57 млрд євро менше, ніж торік.
90% скорочення припадає на торгівлю з ЄС.
Основні причини — відсутність стабільності у торговельних правилах ЄС, що змінювались після завершення “торговельного безвізу” у червні 2025 року; логістичні виклики — дорогі страхові поліси, нестача контейнерів і рефрижераторів, а також знищення агроінфраструктури на прифронтових територіях через російські атаки.
Водночас Україна очікує 79 млн тонн врожаю зернових і олійних, з яких 49 млн тонн — потенційний експортний ресурс (у тому числі 17,5 млн тонн пшениці та 23,5 млн тонн кукурудзи).
Близько 90% агроекспорту нині проходить через морські порти Великої Одеси, які залишаються головним логістичним хабом країни.
Нагадаємо про кінець “торговельного безвізу” і нові квоти
Перші автономні торговельні заходи ЄС набули чинності ще у червні 2022 року, тимчасово скасувавши мита, квоти і торговельні обмеження для українських товарів. Їх двічі продовжували — у 2023 та 2024 роках.
6 червня 2025 року Єврокомісія відновила систему квот, визначивши їх обсяг до кінця року в межах Угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі (DCFTA).
Хоча нові тарифні квоти частково компенсують втрати від скасування преференцій, експерти оцінюють, що відновлення мит коштуватиме Україні понад 700 млн доларів у 2025 році.
Проте ЄС залишається ключовим торговельним партнером України, забезпечуючи понад 60% у структурі експорту агропродукції.
Оновлення квот відкрило додаткові можливості для переробників, що стимулює виробництво продукції з вищою доданою вартістю.
Зміни до тарифних графіків сприятимуть збільшенню валютних надходжень і розвитку регіональних агрокластерів.
Ірина Королькова
