Продовжуємо відстежувати тему зернової кризи.
І почнемо з того, що ООН рішення України створити морський коридор для експорту назвали «позитивним кроком» для глобальної продовольчої безпеки, але – як, з’ясувалось, …продовжують зусилля для досягнення нової угоди з Росією про розширення Чорноморського зернової ініціативи.
«Ми розглядаємо альтернативи, які вивчаються для експорту, в дуже позитивному світлі, тому що важливо доставити зерно на світові ринки», – сказала генеральний секретар Конференції ООН з торгівлі та розвитку Ребека Грінспан, яка відповідальна за реалізацію угоди ООН з Росією, в інтерв’ю агентству Reuters.
За її словами, новий коридор з України є одним з «дуже важливих зусиль», але «ризики є вищими».
«Єдине, що зніме ризик і стабілізує … ситуацію – це угода, яка буде підтримана усіма партнерами [перш за все, Росією]», – стверджує Грінспан и визнає, що не може назвати жодних часових рамок для укладення нової угоди чи перегляду старої.
«Ми переконані, що ми запропонували реальні рішення щодо питань, які підняла Росія. Ми хочемо мати можливість все ж таки пояснити, чому ми вважаємо, що це реальні рішення», – підсумувала генсек Конференції ООН з торгівлі та розвитку.
Таке собі «дипломатичне незадоволення» стосується тимчасового маршруту для цивільних суден, про відкриття якого ВМС ЗСУ анонсували в серпні.
16 серпня із Одеського порту вийшло першу судно — контейнеровоз Joseph Schulte (прапор Гонконг), який перебував в Україні з 23 лютого 2022 року. У вересні до акваторії портів Великої Одеси зайшли два перших цивільних судна під завантаження. Першим прорвав зернову блокаду Росії в Чорному морі ізраїльський корабель Ams1. Минулого тижня наперекір морській блокаді з боку РФ з України до Туреччини прибуло перше судно з українським зерном, яке йшло «гуманітарним коридором».
…Поки ООН шукає те, що переконає російських агресорів поновити зерновий коридор, вони продовжують бити по Дунаю: 26 вересня росія атакувала «шахедами» не тільки інфраструктуру порту на річці Дунай, а й паромний пропускний пункт на кордоні з Румунією. В результаті, удару робота КПП була зупинена на цілий день, а сама ситуація викликала роздратування у місцевих румун: під час російської атаки по території Одеської області жителі румунського прикордоння поскаржились, що не були сповіщені про потенційну небезпеку.
А ось українське Придунав’я постраждало.
«Нашому об’єкту цивільної та прикордонної інфраструктури завдано збитків, на щастя вдалося уникнути жертв серед цивільних осіб, яких на нашому об’єкті завжди велика кількість», – написав засновник комплексу Юрій Дімчогло. За його словами, з-під удару вдалось вивести два пасажирські автобуси, один з яких був з дітьми. «Було два автобуси: один на в’їзд в Україну, один на виїзд. Той, що на виїзд, був із дітками. Його швидко оформили, посадили на румунський пором, який вже практично відходив від берега, на початку ударів», – додав Дімчогло в коментарі Радіо Свобода.
Другий автобус, за його словами, оформили за 10 хвилин. Під час його від’їзду почалася атака, через що в автобусі тріснуло скло. Постраждали тільки водії.
…Повернемось до теми зерна.
Нагадаємо, що 15 вересня 2023 року стало відомо про те, що Польща продовжить заборону на експорт зерна з України всупереч рішенню Єврокомісії.
Україна подала позов до СОТ проти Польщі, Словаччини та Угорщини через заборону на зерно.
27 вересня 2023 року Польща заявила про те, що позитивно оцінює план України з ліцензування агротоварів. Та… про бажання, щоб Україна відкликала скаргу, яку подала до СОТ (до цього приєднались також Чехія, Угорщина та Словаччина).
Чи готова Україна відкликати позови до СОТ через заборону на зерно?
Заступник міністра економіки України – торговий представник України Тарас Качка в ефірі телемарафону пояснив, що Україна відкличе позови до СОТ за умови гарантії відсутності подібних обмежень на експорт зерна в майбутньому.
«Для нас дуже важливо, щоб польська сторона і інші держави, і Європейський союз гарантували нам, що такого роду обмеження в майбутньому не стануться… На сьогоднішній день важливо запустити цей механізм погодження і верифікації з партнерами, тому що цю позицію нам погодив фактично Європейський союз, погодили інші держави-члени. Ми вважаємо, що це прийнятний механізм»,- підкреслив торговий представник України.
І додав, що позови в СОТ, «як ми бачимо з реакції наших партнерів, то був абсолютно слушний і правильний крок», тому що він чітко окреслив природу обурення України.
«Наше обурення полягає не стільки в тому, що там є якісь збитки для зернового ринку, скільки сам факт запровадження таких національних обмежень. Якби це стосувалось якогось іншого товару, то для нас це було б так саме принципово», — зазначив Качка.
Додамо, що Румунія не стала забороняти українське зерно слідом за Польщею. Прем’єр-міністр Румунії Марчел Чолаку Digi24.ro зазначив:
«Я один з тих, хто вважає, що Україні потрібно допомагати, поки не закінчиться війна. Наша допомога — допомогти цьому транзиту зерна. Ви бачили, що я не відповів тією ж монетою, якою відповіла Польща. У мене були інституційні дискусії з президентом Румунії на цю тему, і ми обидва прийшли до однієї й тієї ж думки», — заявив Чолаку.
Він також зазначив, що це війна між диктатором та демократичним світом.
«Ми, за допомогою діалогу з прем’єр-міністром України, знайшли цю систему ліцензування, як в Україні для експорту, так і в Румунії для імпорту, щоб фермери були захищені. Але ми не вигадали заборону, тому що сигналом, який ми б дали демократичному світу, було б те, що ми не хочемо допомагати Україні. Це дуже неправильно. Це не війна між РФ та Україною. Ніякої війни між Путіним та Зеленським немає. Це війна між диктатором та демократичним світом», — заявив Чолаку.
…Здається, що саме це розуміння і є підґрунтям для тісної співпраці, яка має на меті наближення Перемоги – спільної для всього демократичного світу.
Ірина Королькова
