Зернова угода — чи потрібна та кому?

Успішні військові операції продемонстрували, що баланс сил між Росією та Україною сильно змінився, та останній більше не потрібна та невигідна зернова угода. Про це в ефірі TVP World заявив турецький геополітичний аналітик Йорук Ішик. 

За його словами, сам факт зернової угоди є визнанням того, що Росія блокує українські порти. Але успішна передача зброї та її винахідливе використання Україною змінили ситуацію: без жодної угоди з українських портів вже вийшли 4 кораблі, вони успішно досягли Босфору без будь-яких домовленостей з росіянами.

«Баланс повністю змінений. Україна міняє військово-морську історію. Українські порти можуть бути відкриті, і Україна почне торгувати зі світом», – заявив Ішик та акцентував, що єдине судно, на яке напали росіяни, — судно із прапором Палау, яка не має тут жодного дипломатичного впливу та представництва. При цьому чотири кораблі, що вийшли з українських портів, належать міжнародним банкам та великим країнам, тому Росія ніколи не наважиться їх атакувати. Тож в поточній ситуації Україна має обирати судна великих компаній для заходів в українські порти, що дозволить повернути вільне судноплавство.

Але є й інша думка щодо зернової угоди.

Президент Турції Ердоган закликав G20 піти на компроміс із Росією щодо зернової угоди та попросив світових лідерів сприяти страхуванню російського експорту продовольства і добрив лондонським банком Lloyd’s і… знову підключити Москву до системи SWIFT для міжнародних платежів.

На що глава Офісу президента України Андрій Єрмак закликав не скасовувати санкції проти РФ. «Працює сила, а не компроміси», – зазначив Єрмак.

Із закликом відновити зернову угоду та припинити війну до росії звернулись лідери G20 у Декларації «Заради планети, людей, миру та добробуту», яка оприлюднена пресслужбою Європейської ради. Лідери G20 наголосили, що війна (біз конкретізації сторін та причин) ускладнює політичну ситуацію в країнах, особливо в найменш розвинутих, які ще відновлюються після пандемії COVID-19 та економічного спаду, що сповільнив рух до досягнення Цілей сталого розвитку ООН.

Нагадаємо, що Чорноморська зернова ініціатива (зернова угода) була укладена 22 липня 2022 року між Росією, Туреччиною, ООН та Україною та передбачала безпечний експорт зерна з чорноморських портів України. До 17 липня 2023 року угода подовжувалась що три місяці, після чого РФ заявила про вихід з угоди через «незадоволення її вимог». Основна вимога, яка висувалася російською стороною, – підключення Россельхозбанку до міжнародної системи SWIFT для проведення міждержавних транзакцій та зняття частини санкцій щодо постачання російського зерна та добрив на європейські ринки.

Показово, що після виходу із зернової угоди Росія розбиває ракетами та дронами порти та зерносховища на Дунаї та заявила, що не даватиме гарантій ненападу на цивільні судна.

17 липня 2023 року президент Зеленський запропонував ООН і Туреччині продовжити роботу коридору без Росії. Для роботи зернового коридору можна було б залучити турецькі військові кораблі. Але у Туреччині такий крок вважають дуже ризикованим.

А міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що Україна наполягатиме на збереженні санкцій проти Росії щодо зернової угоди. Він зазначив, що санкцій проти експорту сільськогосподарської продукції Росії і так немає, а заяви Кремля щодо цього — маніпуляції.

Зернова угода стала черговим тестом на позицію щодо повномасштабної воєнної агресії росії проти України. Хтось намагається знайти причини виправдати її, а хтось – знайти шляхи для її подолання.

Ірина Королькова

Автор записи: odessabiz

Добавить комментарий