Другий воєнний вересень подзвонив у шкільні дзвоники.
Тож Бізнес-портал Одеської області спробував роздивитися, яким буде новий навчальний рік в Україні під час війни, що розв’язала рф проти українського народу.
Через безпекову ситуацію школи працюватимуть у трьох форматах — очному, онлайн (дистанційному) чи змішаному.
Головне: за наявності загрози життю чи здоров’ю дітей очного навчання не буде.
В прифронтових регіонах (особливо в тих районах, що знаходяться в зоні досяжності ракет С-300 та реактивних систем залпового вогню) навчання буде дистанційним.
В населених пунктах в тилу очне або змішане навчання можливе, якщо школа обладнана укриттями на випадок повітряних атак, має відпрацьовані схеми евакуації учнів до укриттів та провела відповідні тренування.
По-друге, очний режим навчання бажаний в початковій школі — з урахуванням необхідності соціалізації дітей.
При змішаній формі рекомендується практичні та лабораторні заняття проводити очно, лекційні — онлайн.
По-третє, остаточне рішення щодо вибору, за словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, — за місцевою владою.
Але вирішальне слово – за батьками: саме вони визначають, в якому режимі буде вчитися їхня дитина.
І тут наведемо цифри щодо Одещини.
За словами голови Одеської ОВА Олега Кіпера, понад 70% батьків планують для дітей очне навчання – при тому, що навчальні заклади Одеси та області до 1 вересня підготувались (мова йде про максимально безпечні та теплі умови для перебування дітей в освітніх закладах).
Але, за словами директорки департаменту освіти та науки Одеської міськради Олени Буйневич, після останнього обстрілу Одеси, коли було пошкоджено школи та дитсадки, ця кількість зменшилась на 10%.
Слід розуміти, що очне навчання в школі – не обов’язок для кожного учня, тому діти, батьки яких не хочуть відпускати своїх чад до класів, зможуть спокійно навчатися з дому.
«Я рекомендую батькам – якщо вони вважають, що дитина має навчатися дистанційно, та не наважуються вести дитину до школи, подати до закладу заяву з проханням перевести дитину на дистанційне навчання. Заклад освіти має письмово відповісти, що переводить дитину, або, якщо у нього – а це реальне життя – немає такої можливості, запропонувати батькам і дитині заклад дистанційної освіти, який буде навчати тих, хто таке бажання виявив», — розповідає УНІАН освітній омбудсмен Горбачов.
За його словами, громади активно працюють, щоб школи із онлайн-форматом навчання були доступні усюди.
«Це дуже важливо, бо досвід показує, що абсолютно нереально поєднати обидва формати в одному класі: коли вчитель працює з дітьми очно і веде одночасну дистанційну роботу. Це просто розвалює усі можливі варіанти ефективної роботи і вчителя, і дітей та погіршує якість освіти для всіх. Тому потрібно створювати спеціалізовані заклади, які будуть навчати дітей дистанційно. А після Перемоги діти зможуть повернутися до очного навчання у своїх школах», — додав Горбачов.
Щоб більше дітей мали змогу навчатися офлайн, міністерство створює умови для тимчасового переведення учнів з однієї школи (де нині немає укриття) — до інших (які вже обладнані бомбосховищами) зі збереженням попереднього місця навчання.
«Для цього Міносвіти зараз розробляє порядок спрощеного тимчасового зарахування учнів до закладів освіти. Якщо школа не може забезпечити офлайн навчання через відсутність укриття, ми будемо пропонувати порядок тимчасового зарахування учнів до іншого закладу освіти на час військового стану, щоб вони могли відвідувати школу і спілкуватися з однолітками», — пояснює заступник міністра освіти і науки України Андрій Сташків.
Щодо очного навчання, то вирішальною умовою є наявність укриттів.
Класичні, протирадіаційні бомбосховища, які мають уберегти від прямого влучення ракети, є лише у чотирьох навчальних закладах Одеси, визнає директорка департаменту освіти та науки Одеської міськради, а решта — первинні укриття, які облаштовані у підвалах або занурених цокольних приміщеннях з висотою стелі не менше 1,7 метра, визначеною ДСНС товщиною стін, залізними дверима та без вікон (при наявності їх слід забарикадувати мішками з піском). В укритті мають бути вентиляція, каналізація, освітлення, опалення, пожежне сповіщення, а також запас води, продуктів, медикаментів.
Приблизно у 90 навчальних закладах Одеси сховища обладнати неможливо: у будівлях немає підвалів або вони не підходять. У двох школах місто планує встановити модульні бетонні укриття – кожне на 250 місць (та в одному дитячому садку – на 100 місць).
Використовувати їх зможуть не лише школярі, а й місцеві мешканці.
До речі, з’ясувалося, що на встановлення модульних укриттів потрібно менше часу, ніж ремонт підвалів.
Навчальний процес в укриттях залежить від кількості місць у сховищі: займатися школярам доведеться в дві зміни.
Та не все однозначно: «Потрібно розуміти, що коли 300 дітей перебувають в одному приміщенні (навіть якщо умовно поділити їх на класи), то вчитель не докричиться кожної дитини. І ми таки зосереджуємося не так на навчальному процесі, а на психологічній підтримці дітей. Прагнемо відволікти їх, зменшити критичний рівень стресу. А уроки вже після відбою тривоги. Я як дитячий психолог вважаю, що навчальний процес — не першочерговий, коли дитина в небезпеці», — каже Олена Буйневич.
Якщо у школі не вистачає укриттів на всіх учнів та вчителів, дозволяється організувати освітній процес позмінно: протягом дня, тижня, місяця чи семестру.
Варіант: за словами голови ОВА Кіпера, якщо заклад не має власного укриття, то дітей возитимуть до сусідніх закладів, де є укриття, або діти «переїдуть» тимчасово в будівлі з укриттям. У деяких випадках буде передбачено комбінований формат навчання (очний та онлайн), повідомляє Одеське життя.
Про комбінований формат та навчальну програму: у школах уроки відбуватимуться лише з основних предметів, які потребують контакту учня з учителем. Насамперед, це математика, фізика, хімія, українська та іноземна мови.
Істотних змін у навчальній програмі не передбачається.
«Я чую дивні питання: чи ми гарантуємо безпеку дітей у навчальних закладах під час обстрілів? Такі батьки мають розуміти, що не ми запускаємо ракети. Нема в Україні сьогодні абсолютно безпечних місць. Навіть бомбосховища не є абсолютно безпечними. Ми в школах відповідаємо виключно за те, щоб під час повітряної тривоги відвести дітей до укриття. А за те, що ракети літають і що витримають ракету первинні укриття, педагог не може відповідати. Ми робимо вибір: залишаємось в Україні, підтримуємо свою країну. Але розуміємо, що тут небезпечно», — Олена Буйневич, директорка департаменту освіти та науки Одеської міськради
В Одеській області, за словами директора Департаменту освіти та науки Одеської обласної військової адміністрації Олександра Лончака, кількість закладів освіти, які мають власне укриття або використовують укриття, розташоване поблизу, зросла на 325 одиниць та становить 1267 установ: 564 заклади дошкільної освіти; 635 закладів загальної середньої освіти; 24 заклади професійної (професійно-технічної) освіти; 28 закладів фахової передвищої освіти; 16 закладів вищої освіти.
Так очно чи то як?
Директорка департаменту освіти та науки Одеської міськради Олена Буйневич визнає, що очне навчання ефективніше, ніж дистанційне: «Це стосується спілкування дітей і між собою, і з учителями. А наше завдання — забезпечити можливість батькам вибрати форму навчання дитини. І зробити так, щоб у школах вистачило місць для всіх дітей, які вирішили навчатись очно», повідомляє Одеське життя.
Під час повномасштабної війни особливої гостроти набуло питання надолуження освітніх втрат – це неотримання окремих результатів через відсутність або обмеженість доступу до навчання.
Тобто, це те, що діти мали б вивчити, але не вивчили, через те, що фактично не мали змоги навчатися у класичному форматі.
Державна служба якості освіти проводила дослідження і зазначила, що 30% учнів і учениць не мали постійного доступу до освітнього процесу під час війни. А на півдні України ця цифра сягала навіть до 40%, — розповіла УНІАН операційна директорка громадської спілки «Освіторія» Анна Сидорук.
За її словами, для подолання освітніх втрат, їх спершу необхідно ретельно виміряти.
Не так давно було опубліковане дослідження, згідно з яким Сполученим Штатам Америки для подолання освітніх втрат, спричинених ковідом, знадобиться від 3 до 5 років. Вочевидь, що після пандемії ковіду та війни, в якій перебуває країна вже півтора року, нам доведеться долати прогалини аж ніяк не менше, — сказала експертка.
Зазначимо, що рішенням Кабінету міністрів навчальний рік триватиме до 28 червня 2024 року — мається на увазі, що це дедлайн для того, щоб завершити всі компенсаторні заняття та атестації.
Нагадаємо
Для школярів, які навчаються офлайн, рекомендується купити окремі міцні портфелі на випадок повітряної тривоги.
Ось що слід покласти в тривожні рюкзаки:
- снеки і батончики тривалого зберігання — краще вибирати цільнозернові закуски без шоколаду і несолодке печиво;
- пляшка питної води об’ємом 0,5 л;
- вологі серветки — для підтримки гігієни;
- записка, в якій вказані ПІБ та номери телефонів батьків дитини та інших найближчих родичів, а також домашня адреса;
- додатковий телефон з довгим часом роботи, бажано кнопковий;
- медичні препарати, якщо дитина їх приймає, з запискою для вчителя;
- речі для комфортного перебування — книжка, альбом з олівцями, улюблена іграшка дитини;
- теплий і легкий плед, щоб дитина не замерзла в укритті.
Дуже важливо заздалегідь зважити рюкзак, щоб він не заважав швидко дійти до укриття. По можливості такий рюкзак краще зберігати в школі в шафці дитини, щоб точно не забути річ вдома.
І наостанок
Нашим дітям нелегко жити під час війни, вчитися під звуки сирен, вибухи, а іноді — без світла.
Але навчальний процес не припиняється.
І головна задача дорослих– створити дітлахам максимально безпечні умови.
