Більшість головних бізнес-новин тижня пов’язані з руйнівними наслідками терористичних атак РФ на енергоінфраструктуру України та помітною активізацією роботи Національного антикорупційного бюро.
Найважливіші події – за версією LIGA.net .
РФ призупинила участь у «зерновій угоді» через нібито атаку у Севастополі
Ввечері 29 жовтня Міноборони РФ заявило про призупинення участі Росії у реалізації «зернової угоди» через атаку на її кораблі в Севастопольській бухті в той день. Там назвали атаку «терактом, здійсненим київським режимом за участю фахівців Великої Британії».
Міністерство окупантів заявило, що кораблі ЧФ РФ, які зазнали атаки, були «залучені в забезпеченні безпеки «зернового коридору».
Раніше повідомлялося про «атаку дронів» в акваторії Севастопольської бухти. Міноборони країни-окупанта заявило про нібито «незначне пошкодження», якого зазнав морський тральник «Іван Голубець» та бономережне загородження в бухті Південна».
Українська сторона не підтверджує інформацію про пошкодження російських кораблів. В оперативному командуванні «Південь» припускають, що причиною вибухів могли стати невдалі запуски окупантами ракет протиповітряної оборони.
Зі свого боку представники Великої Британії назвали звинувачення Росії на адресу фахівців Військово-морських сил Великої Британії «брехливою заявою епічного масштабу». Міноборони Великої Британії спростувало заяви російських окупантів, що їх фахівці брали участь у цій атаці проти російських кораблів у Севастополі.
Важливо: Україна, Туреччина та Організація Обʼєднаних Націй погодили рух 14 суден з українським зерном у Чорному морі після заяви РФ про вихід із «зернової угоди».
Про це повідомляє Спільний координаційний центр.
СБУ затримали президента Мотор Січі Богуслаєва за підозрою у співпраці з РФ
Служба безпеки України затримала В’ячеслава Богуслаєва, президента компанії Мотор Січ, якого підозрюють в колабораціонізмі та пособництві державі-агресору. Разом із головою АТ «Мотор Січ» затримано Олега Дзюбу, начальника департаменту зовнішньоекономічної діяльності підприємства.
СБУ опублікувала аудіозаписи телефонних розмов Богуслаєва, які підтверджують його співпрацю з ворогом. Нібито той продовжував постачати двигуни та інші запчастини до російських ударних вертольотів навіть після повномасштабного вторгнення РФ в Україну.
Для обходу обмежень використовувалися структури у трьох країнах Близького Сходу, Європи та Східної Азії, кажуть правоохоронці. Компанії відправляли замовлення Мотор Січі нібито для потреб закордонної сторони, але після отримання техніки там переправляли її до РФ. Також Росія використовувала іноземних спільників для ремонту та обслуговування авіатехніки з використанням українських запчастин.
24 жовтня суд заарештував Богуслаєва без права на заставу.
Уряд планує залучати безробітних до «армії відновлення» – на суспільно корисні роботи
Кабінет міністрів активізує механізм залучення безробітних до суспільно корисних робіт. Держава оплатить їхню роботу на рівні мінімальної зарплати.
Як зазначила перша віцепрем’єрка Юлія Свириденко, уряд вже розробив механізм залучення безробітних до так званої «армії відновлення».
Безробітних можуть залучати до облаштування та зміцнення блокпостів, вирубування дерев для формування окопів, заготівлі дров для військових та населення, розбору завалів, зміцнення дамб, розчищення автодоріг, розвантаження гуманітарної допомоги, облаштування бомбосховищ тощо.
До робіт залучатимуться зареєстровані безробітні та внутрішньо переміщені особи, які не мають обмежень за станом здоров’я. З учасниками таких робіт укладатимуться строкові трудові договори. Вони отримуватимуть мінімальну зарплату (6700 грн), що в більшості випадків вище, ніж допомога з безробіття.
Суспільно корисні роботи вже запроваджені на Сумщині та Чернігівщині. На Сумщині такі роботи запроваджені у 18 територіальних громадах із 26, де не ведуться активні бойові дії, на них працевлаштовано близько 400 безробітних. На Чернігівщині до виконання таких робіт залучено 78 безробітних.
НАБУ оголосило в розшук Кирила Шевченка: підозрюють розкрадання на 206 млн. грн.
Цього тижня Національне антикорупційне бюро завершило низку досудових розслідувань, зокрема декілька гучних. Одна зі справ стосується колишнього голови НБУ Кирила Шевченка та ще низки людей, яких оголосили у розшук.
24 жовтня НАБУ оголосило у розшук трьох посадовців АБ «Укргазбанк», причетних до розкрадання понад 200 млн грн. Мова йде про колишнього очільника банку Кирила Шевченка, який донедавна очолював НБУ, а також про чинного заступника голови правління Дениса Чернишова і директорку одного з департаментів банку Олену Хмеленко.
Правоохоронці вважають, що у 2014-2020 роках Укргазбанк уклав щонайменше 52 фіктивних агентських договори із фізичними та юридичними особами, які нібито залучили до банку великих клієнтів. Насправді, упевнені детективи, посередництво відбувалося лише на папері: клієнти розміщували кошти в Укргазбанку або за власною ініціативою, або на вимогу закону. За такою схемою з банку нібито вивели 206 млн грн.
Підозрюваних — п’ятеро: крім Шевченка, це два тодішніх заступники голови правління Укргазбанку – Денис Чернишов та Олександр Ігнатенко, а також директор департаменту з роботи з корпоративними VIP-клієнтами Олексій Лютий та його заступниця Олена Хмеленко.
НБУ очікує суттєве падіння зарплат цього року. У 2023-му вони зростуть
Національний банк України прогнозує суттєве падіння середніх реальної та номінальної зарплат в Україні у 2022 році. Номінальний вимір зарплати впаде на 12-13%, а реальний вимір продукції, яку можна придбати на середню зарплату, впаде на чверть.
У регуляторі зазначають, що кількість шукачів роботи значно перевищує кількість наявних робочих місць, а впевненість зайнятих у стабільному отриманні доходів і наявності роботи низька.
«Це змушує людей погоджуватися на роботу не за спеціальністю та зменшувати зарплатні очікування», – вважають в НБУ.
Через це триває скорочення номінальних зарплат у приватному секторі. За поточної високої інфляції це означає суттєве скорочення зарплат і в реальному вимірі: через високу інфляцію зменшується кошик товарів, який може купити працівник з навіть незмінною зарплатою.
Водночас очікується, що номінальні зарплати наступного року зростуть майже на третину – перевищать довоєнний рівень, а у 2024 році зростуть ще на 28%. Проте через високу інфляцію та нижчу за довоєнну продуктивність, прогнозується, що підвищення реальних зарплат буде досить повільним.
Президент підписав закон про націоналізацію системного банку за 1 гривню
26 жовтня Президент Володимир Зеленський підписав закон про особливості виведення з ринку системно важливого банку в умовах воєнного стану. В Україні 14 системно важливих банків, але під прицілом один – Альфа-Банк Михайла Фрідмана, який минулого тижня опинився під українськими санкціями.
Після набрання законом чинності Мінфін отримає право за пропозицією НБУ брати участь у виведенні з ринку системно важливого банку з підстав, що настали під час здійсненої РФ агресії проти України.
Націоналізація такого банку відбуватиметься через процедуру зарахування його до категорії неплатоспроможних, але не потребуватиме докапіталізації з боку держави. Продаж банку за 1 грн. відбуватиметься незалежно від фактичного розміру регулятивного капіталу банку.
Фонд гарантування вкладів не змінюватиме розмір статутного капіталу банку, не буде проводити деномінацію акцій чи обмінювати грошові зобов’язання банку на акції додаткової емісії.
Замість обміну вкладів на акції з наступним їхнім викупом державою запроваджується припинення зобов’язань банку перед контролерами та власниками істотної участі, а також підсанкційними особами з наступним зарахуванням коштів за цими зобов’язаннями у дохід банку.
Відшкодування вартості акцій акціонерам (у разі її перевищення 1 грн. за висновком аудиторської компанії) буде можливим тільки після компенсації збитків Україні від РФ і виключно з цих грошей.
НАБУ підозрює екснардепа Микитася у спробі підкупити мера Дніпра за 22 млн. євро
Національне антикорупційне бюро України затримало колишнього депутата Максима Микитася. Його підозрюють у спробі підкупити мера Дніпра Бориса Філатова за 22 млн євро.
Правоохоронці зазначали, що неправомірна вигода стосувалася будівництва метрополітену в Дніпрі.
За даними слідства, у жовтні 2022 року колишній народний депутат України та бізнесмен запропонував міському голові Дніпра гроші за укладання з підконтрольними йому компаніями контракту з будівництва метрополітену в Дніпрі поза конкурсом.
Микитась обіцяв надавати 22 млн. євро (10% від вартості проєкту) частинами впродовж дії проєкту – до 2027 року.
Зі свого боку юристи Микитася називають заставу у розмірі 260 млн грн, що призначив суд, абсолютно необґрунтованою. Інтерес з боку НАБУ там пов’язують зі «справедливим бажанням» Микитася повернути контроль над «вкраденим Укрбудом».
Богдан Вальд
кореспондент ділової редакції LIGA.net
