Економіка України переживає найважчий період із часу повномасштабного вторгнення РФ через масштабні руйнування енергетичної інфраструктури. Про це повідомляє агентство Reuters.
За даними видання, криза охопила практично всі галузі промисловості — від металургії та гірничодобувного сектору до цементної та харчової промисловості. Через дефіцит електроенергії компанії змушені скорочувати виробництво, що призводить до зменшення податкових надходжень до державного бюджету та посилення інфляційного тиску.
Нагадаємо, що у перший рік повномасштабної війни ВВП України скоротився майже на третину. Попри подальше помірне зростання, обсяг економіки залишається значно нижчим за довоєнний рівень і суттєво залежить від державних витрат. Близько 6 мільйонів українців виїхали за кордон, понад 3 мільйони стали внутрішньо переміщеними особами — разом це понад п’ята частина довоєнного населення країни.
У лютому щомісячний індекс відновлення ділової активності, який розраховує київський Інститут економічних досліджень, уперше з 2023 року став негативним. Показник відображає співвідношення компаній, що повідомляють про покращення або погіршення стану бізнесу порівняно з минулим роком.
Дефіцит електроенергії та втрати бюджету
За оцінками економістів, у січні–лютому попит на електроенергію перевищував пропозицію приблизно на 30%. 12 лютого міністр енергетики Денис Шмигаль заявив, що пікове споживання електроенергії досягло 16,4 ГВт, тоді як внутрішня генерація забезпечує лише близько 12,3 ГВт. У години максимального навантаження Україна імпортує майже 2 ГВт електроенергії.
Підприємства стикаються зі зниженням обсягів виробництва, зростанням витрат, порушенням логістики та збільшенням термінів доставки. За інформацією джерел агентства, це негативно впливає на конкурентоспроможність бізнесу та може спричинити подальше прискорення інфляції, яка наразі становить близько 7%.
Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко повідомила, що лише у січні енергетична криза коштувала держбюджету близько 12 млрд грн недоотриманих митних і податкових надходжень.
Боргове навантаження та інвестиції бізнесу
Рівень державного боргу України зріс майже до 100% ВВП, попри проведення двох реструктуризацій, що викликає занепокоєння інвесторів. Минулого тижня на тлі ускладнення мирних переговорів у Женеві українські облігації продемонстрували зниження вартості.
Водночас бізнес активно інвестує у резервні джерела живлення — генератори, акумулятори, сонячні панелі та газові установки. Однак, за результатами опитування Європейської бізнес-асоціації, перебої з електропостачанням ускладнили діяльність чотирьох із п’яти компаній: половина підприємств скоротила виробництво, а 61% повідомили про зростання витрат.
Потреби у відновленні енергетики
За оцінкою Денис Шмигаль, упродовж наступних десяти років на відбудову енергетичного сектору Україні знадобиться 90,6 млрд доларів, із яких 4,9 млрд доларів — уже цього року для першочергового відновлення системи.
Водночас прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив про можливість припинення постачання електроенергії до України на тлі проблем із транспортуванням російської нафти магістраллю «Дружба», що створює додаткові ризики для енергетичної безпеки країни.
