Запровадження соєво-ріпакових змін спрямоване на формування більш прогнозованого ресурсу для внутрішньої переробки та стабільне зростання завантаження переробних потужностей. Це є важливим кроком у виході України з моделі сировинної економіки. Про це заявив Міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев в інтерв’ю одному з українських видань, повідомляє Урядовий портал.
«З погляду стимулювання переробки ефект є — і він вимірюваний. Завантаження потужностей зросло, а переробка олійних наразі перебуває на максимальному рівні за останні роки. Це свідчить, що ринок відреагував саме так, як було закладено в логіці норми. Ми будуємо політику, за якої культури, вирощені в Україні, вигідніше переробляти всередині країни, а вже потім експортувати продукцію з доданою вартістю», — наголосив міністр.
За його словами, наразі немає потреби в додатковому стимулюванні виробництва сої та ріпаку. У 2025 році в Україні було зібрано 8 млн тонн цих культур, тоді як у 2021 році — 6,4 млн тонн.
Виробництво зростає без запровадження додаткових програм підтримки. Водночас введення аналогічних мит для інших сільськогосподарських культур не планується, оскільки дисбалансів на відповідних ринках немає. Разом з тим значний потенціал для розвитку переробки мають льон, промислові коноплі та горох.
Зокрема, потужності з переробки промислових конопель і виробництва біоклею з гороху створюються в індустріальних парках.
Держава підтримує такі проєкти в межах політики «Зроблено в Україні», зокрема через програми підтримки проєктів зі значними інвестиціями, розвиток індустріальних парків, доступні кредити «5–7–9», інструменти Експортно-кредитного агентства та інші механізми.
Олексій Соболев також підкреслив важливість якісної імплементації та адміністрування законодавчих змін. Після ухвалення змін щодо експортного мита на сою та ріпак Кабінет Міністрів України затвердив підзаконну нормативну базу, яка визначає порядок підтвердження права на звільнення від мита та процедури верифікації. Фокус на 2026 рік — забезпечення стабільної й однакової для всіх практики застосування норм, мінімізація транзакційних бар’єрів для добросовісних виробників та водночас запобігання можливим зловживанням.
Зокрема, виробник реєструється в Державному аграрному реєстрі (ДАР), подає заявку із зазначенням наміру експортувати продукцію, вносить дані про посівні площі та обсяги власного врожаю. На основі цієї інформації формується перелік, який використовується для підтвердження права на пільгу. Під час експорту право на звільнення від мита проходить встановлену процедуру верифікації, а митні органи застосовують пільгу під час оформлення.
Паралельно здійснюється регулярна звірка даних між митницею, Торгово-промисловою палатою та ДАР, а у разі виявлення невідповідностей за обсягами задіюється механізм реагування щодо конкретних операцій.
Ярина Русинська
