За оцінками заступника міністра економіки Тараса Висоцького, через посуху та відсутність зрошення у 2025 році Україна недоотримає близько 3 млн тонн зерна. Очікуваний обсяг експорту становитиме 40 млн тонн замість потенційних 43 млн.
Про це заступник міністра сказав в інтерв’ю БізнесЦензор.
У маркетинговому сезоні 2024/2025 (закінчився 30 червня) Україна експортувала 46,7 млн тонн зернових та олійних, що значно менше за показник попереднього сезону – 57,5 млн тонн.
Мінекономіки прогнозує сумарний урожай зернових та олійних у 2025 році на рівні 76 млн тонн. З них:
- пшениці – 21,5 млн тонн,
- ячменю – 5 млн тонн,
- кукурудзи – 28,5 млн тонн,
- ріпаку – 3 млн тонн,
- сої – близько 5 млн тонн,
- соняшнику – близько 12 млн тонн.
Наслідки підриву Каховської ГЕС
Однією з ключових причин падіння врожайності на Півдні стала втрата зрошення після підриву Каховської ГЕС у 2023 році. За даними Міністерства економіки, без водопостачання залишилося 94% зрошувальних систем Херсонської та 74% Запорізької областей.
Через це у 2025 році втрачено посіви на площі близько 386 тис. га, а на 1,2 млн га врожайність зменшилася на 30–50%. Найбільше постраждали Херсонська, Миколаївська, Запорізька та Одеська області.
Щодо врожайності зернових та зернобобових культур до та після підриву Каховської ГЕС, то в Одеській області 2021 року озимої пшениці збирали 38,9 ц/га, 2024 — 38,6 ц/га, кукурудзи — 61 ц/га та 37,6 ц/га, сої — 24,5 ц/га та 20,9 ц/га, ріпака озимого — 25,5 ц/га та 23,7 ц/га, соняшника — 23,2 ц/га та 17,0 ц/га. Цю інформацію наводить Цензор з посиланням на офіційну інформацію Державної служби статистики України.
«Ми побачили нетипову посуху, яка призвела до втрат урожаю. Якби працювало зрошення, ситуації можна було б уникнути… В регіонах, де є ризик посухи, більшість аграріїв переходять на озимі культури – пшеницю, ячмінь та ріпак. Це пов’язане з тим, що в осінньо-зимовий період є ймовірність опадів. Отже, є сподівання, що культура встигне сформуватися і дасть нормальний врожай. Відповідно, частка ярих культур зменшується. А якщо ми говоримо про втрачені посіви, то здебільшого мова йде про соняшник та кукурудзу», – наголосив Висоцький.
Державні програми підтримки
У 2025 році на проєкти зрошення у держбюджеті закладено 193 млн грн. Фермери зможуть отримати компенсацію до 50% вартості системи (не більше ніж 26,5 тис. грн на гектар). Подання заявок через Державний аграрний реєстр триватиме з 1 по 31 жовтня.
Крім того, аграрії можуть розраховувати на 25% компенсації вартості українського обладнання для зрошення та обприскування. За словами урядовців, ці програми користуються попитом, але потребують масштабування.
Перспективи експорту
Попри втрати, експорт зернових триває без збоїв. Вантажі відправляються морськими, дунайськими, автомобільними та залізничними маршрутами. За словами Тараса Висоцького, навіть з урахуванням скорочення врожаю на 8%, глобально це не вплине на обсяги українського експорту.
Проте як воно буде, покаже час.
Ірина Королькова
