Про майбутній врожай після вологого і холодного травня

Укргідрометцентр оприлюднив дані про вплив травневої погоди на врожайність сільськогосподарських культур. Середньомісячна температура повітря у травні була на 1–3 градуси нижчою за норму. У багатьох регіонах випала рекордна кількість опадів, що сприяло зволоженню ґрунтів, але призвело й до негативних наслідків.

Згідно з оцінками, така погода позитивно позначилася на озимій пшениці та ярому ячмені. У південних областях зерно озимої пшениці досягло молочної стиглості на 1–1,5 декади раніше звичних строків, а колосіння ячменю почалося на один-два тижні раніше середніх показників.

Водночас холод і надмірна вологість стали серйозною проблемою для кукурудзи, соняшника та овочевих культур. Спостерігалося пожовтіння сходів, уповільнений ріст, замулювання і навіть змивання посівів у деяких регіонах. Через перезволоження ґрунту активізувалися грибкові хвороби та ріст бур’янів.

Не всі регіони постраждали від надлишкової вологи. У південних, центральних та східних областях тривала ґрунтова посуха. За даними Всеукраїнської аграрної ради, лише в Херсонській області потенційні втрати врожаю через посуху можуть перевищити 1 мільярд гривень.

У Міністерстві аграрної політики очікують, що загальний обсяг врожаю 2025 року може зменшитися на 10% у порівнянні з минулим роком — до 51 млн тонн проти 56,7 млн тонн у 2024-му. ООН також прогнозує зниження виробництва пшениці в Україні, зокрема через війну, кліматичні зміни та економічні труднощі.

Серйозні втрати понесли й плодові сади. Найбільше постраждали кісточкові культури: в окремих господарствах втрати персиків та абрикосів сягнули 100%.

З низкою викликів стикаються і аграрії Одеської області.

Адаптація до стандартів ЄС вимагає інвестицій у виробництво та зміну технологій.

Необхідні відновлення тваринництва, щоб наростити експорт продукції з доданою вартістю, а також фінансова підтримка для оновлення інфраструктури, меліорації та запровадження сучасних технологій.

Нестача вологи після сухої зими вимагає активного використання зрошення та пошуку ефективних методів водозбереження.

До речі, в Ізмаїльському районі понад 4000 гектарів вже зрошено: Ізмаїльське управління водного господарства повідомило, що станом на 1 червня у роботі перебувало 13 насосних станцій, які забезпечили зрошення 4068 гектарів сільськогосподарських земель.

Всього укладено 28 договорів на організацію зрошення понад 8200 гектарів у Ізмаїльському та Болградському районах.

Загальний обсяг перекачаної води — понад 4,5 млн м³. Зрошення здійснюється як установками типу «Фрегат», так і за допомогою краплинного зрошення. Особливу роль відіграє насосна станція ГНС-Ізмаїльської ЗС, яка поповнила Лощинівське водосховище на майже 1,5 млн м³, забезпечивши зрошення понад 1500 гектарів.

Умови сезону 2025 року ще раз підкреслили важливість інвестицій у зрошення, адаптацію до кліматичних змін та підтримку українських аграріїв у перехідний період до європейських стандартів.

Ірина Королькова

Автор записи: odessabiz

Добавить комментарий