Міністерство економіки України затвердило нові правила підготовки публічних інвестиційних проєктів. Ідеться про Наказ №4901 від 10 квітня 2026 року, який має зробити державні та місцеві проєкти більш якісними й зрозумілими для міжнародних донорів. Однак експерти попереджають: для невеликих громад нові вимоги можуть стати серйозним бар’єром, повідомляє «Громадський простір».
Документ запроваджує єдині стандарти для всіх публічних інвестиційних проєктів — як державних, так і місцевих. Відбір ініціатив відтепер відбуватиметься через цифрову систему DREAM у три етапи. Саме через неї громади зможуть претендувати на допомогу в підготовці техніко-економічного обґрунтування та проєктної документації.
Система передбачає три рівні відбору:
- загальнодержавний портфель проєктів;
- програми публічних інвестицій;
- галузеві або секторальні портфелі.
Саме на третьому рівні опиняються проєкти територіальних громад. Для отримання підтримки вони повинні відповідати державним та галузевим стратегіям розвитку.
Що змінюється для громад
Наказ фактично переводить підготовку проєктів на новий рівень. Тепер це мають бути не просто заявки на фінансування, а повноцінні інвестиційні проєкти за міжнародними стандартами — з економічними розрахунками, аналізом витрат і вигод, оцінкою ефективності та прогнозованими результатами.
У Мінекономіки пояснюють: без якісної документації міжнародні партнери не готові виділяти кошти. Донори хочуть бачити прозорі розрахунки, чіткі показники ефективності та реалістичні плани реалізації.
Водночас для багатьох громад, особливо сільських і селищних, нові правила можуть стати проблемою. Підготовка складних економічних розрахунків — таких як NPV, IRR чи індекс прибутковості — часто потребує залучення зовнішніх експертів. А на це у місцевих бюджетах зазвичай бракує коштів.
Через це виникає своєрідний парадокс: щоб отримати допомогу на підготовку документації, проєкт уже має бути якісно підготовленим і пройти жорсткий відбір.
Ризик централізації
Експерти звертають увагу й на іншу проблему — посилення централізації. Фактично всі проєкти проходитимуть через «єдине сито» на центральному рівні.
Наказ передбачає, що галузеві міністерства можуть подавати лише до семи пріоритетних проєктів у кожному секторі. Частина з них може стосуватися регіонів та громад, але є побоювання, що основну квоту отримають саме проєкти центральних органів влади або великих міст із сильними командами та доступом до професійних консультантів.
У результаті невеликі громади можуть втратити шанс отримати підтримку для своїх важливих місцевих ініціатив — навіть якщо вони критично потрібні людям.
Міжнародні кошти — під контролем центру
Ще одна особливість нової системи — відбір проєктів напряму пов’язується з подальшим розподілом міжнародної технічної допомоги. Це може посилити вертикальне управління фінансуванням та звузити можливості громад самостійно залучати кошти міжнародних партнерів.
Хоча система DREAM і відкриває доступ донорів до проєктів, без якісної документації отримати фінансування буде майже неможливо.
Що пропонують експерти
Фахівці наголошують: сама ідея підвищення якості проєктів є правильною. Однак без реальної підтримки громад реформа може посилити нерівність між великими містами та невеликими населеними пунктами.
Серед основних пропозицій:
- зробити доступнішою фахову допомогу для підготовки ТЕО та проєктної документації;
- забезпечити прозорий механізм відбору проєктів із чіткими поясненнями причин відмов;
- спростити вимоги для невеликих соціальних проєктів, де достатньо концепції без складних економічних розрахунків.
Експерти застерігають: якщо громади витрачатимуть останні ресурси на підготовку документів і при цьому не отримуватимуть підтримки без зрозумілих причин, це може посилити недовіру до реформи та самої системи децентралізації.
На їхню думку, система публічних інвестицій має працювати не лише на звітність і бюрократичні процедури, а насамперед на розвиток усіх громад та відбудову країни.
