Ринок праці України у 2025 році опинився на перетині кількох потужних тенденцій: різкого зростання конкуренції за робочі місця, підготовки масштабної реформи трудового законодавства та поглиблення проблеми заборгованостей із виплати заробітної плати в окремих регіонах. Дані досліджень, заяви уряду та статистика судових проваджень формують суперечливу, але показову картину стану зайнятості в країні.
Конкуренція за вакансії: де найбільше охочих працювати
За дослідженням OLX Робота, у 2025 році найбільш популярними серед шукачів стали вакансії у сферах PR, реклами та дизайну. У середньому на одне оголошення в найбільш конкурентних категоріях припадало 83 відгуки.
Лідером за рівнем конкуренції став менеджер інтернет-магазину — близько 70 відгуків на одну вакансію при медіанній зарплаті 19 тис. грн.
Далі у рейтингу — копірайтери (64 відгуки; оплата часто погодинна або проєктна, медіанно близько 1 000 грн за проєкт/годину), оператори чатів (60 відгуків; медіанна зарплата 16 750 грн) та вакансії з категорії «Початок роботи/Студенти» — 59 відгуків на оголошення із тією ж медіанною оплатою.
Серед інших конкурентних напрямів:
- менеджери по роботі з клієнтами — 45 відгуків, 20 тис. грн;
- пакувальники — 44 відгуки, 20 тис. грн;
- оператори ПК — 42 відгуки, 18 500 грн;
- контент- та SMM-менеджери — 41 відгук, 15 тис. грн;
- промоутери — 41 відгук, близько 674 грн (часто погодинно або подобово);
- менеджери з продажу — 35 відгуків, 22 500 грн;
- диспетчери — 34 відгуки, 19 тис. грн;
- різноробочі — 30 відгуків, 20 тис. грн.
Водночас аналітики звертають увагу на зростання частки працівників, які отримують мінімальну зарплату. За офіційними даними, торік цей показник зріс на 36,8%, що може свідчити про значний рівень тіньових виплат і нерівномірність доходів на ринку праці.
Трудова реформа: що змінить новий кодекс
На цьому тлі уряд затвердив проєкт нового Трудового кодексу, який має дати старт комплексній реформі ринку праці. Прем’єр-міністр Юлія Свириденко наголосила, що документ розроблявся понад два роки у співпраці з бізнесом, профспілками, науковцями та міжнародними партнерами.
Чинний Кодекс законів про працю, за її словами, фактично базується на нормах 1971 року і не відповідає сучасній структурі економіки та форматам зайнятості.
Новий кодекс :
- чітко визначає ознаки трудових відносин, що має зменшити правову невизначеність і сприяти детінізації. Попередні оцінки потенційного ефекту — до 43 млрд грн на рік;
- розширює типи трудових договорів із шести до дев’яти та врегульовує сучасні формати роботи — дистанційну, надомну, з нефіксованим графіком;
- прирівнює електронні документи до паперових у трудових відносинах;
- запроваджує прозорий механізм визначення мінімальної зарплати як місячної, так і погодинної, узгоджений зі стандартами ЄС;
- розширює права батьків на відпустку для догляду за дитиною;
- реформує інспекцію праці через ризик-орієнтований підхід до перевірок;
- вводить учнівський трудовий договір для безпечного поєднання навчання і першої роботи.
Наступний етап — розгляд законопроєкту в першому читанні у Верховній Раді.
Зарплатна криза: борги та регіональні ризики
Паралельно з підготовкою реформи загострюється проблема заборгованості із виплати заробітних плат. За даними платформи «Опендатабот», Україна увійшла в 2026 рік із п’ятирічним антирекордом: кількість нових справ щодо боргів перед працівниками зросла на 30% порівняно з 2024 роком.
Станом на сьогодні відкрито понад 36,6 тис. виконавчих проваджень. Лідерами антирейтингу за кількістю нових справ стали Дніпропетровська область (близько 3,2 тис. справ), Івано-Франківська, Сумська, Львівська, Одеська та Рівненська області — по 530 нових проваджень.
Найбільша концентрація боргів припадає на промисловість. Близько 29% заборгованості накопичено в хімічній галузі, ще 27% — у сфері постачання газу та електроенергії. Основними боржниками залишаються приватні компанії (62% випадків), але значна частка також припадає на комунальні та державні підприємства.
Ринок у точці перелому
Поєднання високої конкуренції за популярні вакансії, зростання тіньових і мінімальних зарплат та системних боргів із виплат формує складне середовище для працівників і роботодавців. Водночас урядова реформа Трудового кодексу може стати ключовим інструментом для оновлення правил гри — від детінізації зайнятості до легалізації сучасних форматів роботи.
Чи зможе законодавча трансформація вирівняти дисбаланси між попитом і пропозицією на ринку праці та зменшити соціальні ризики, покаже вже найближчий рік — після ухвалення і практичного впровадження нових норм.
Ірина Королькова
