За перші шість місяців 2025 року українці отримали близько 2,6 млрд грн у межах державної програми «Національний кешбек». Про це повідомили у Міністерстві економіки, довкілля та сільського господарства України у відповідь на запит LIGA.net.
Програма передбачає грошову компенсацію 10% вартості українських товарів, що беруть участь у ній, із місячним лімітом до 3000 грн. Виплати розподілилися так: у січні – 342 млн грн, у лютому – 384 млн грн, у березні – 443 млн грн, у квітні – 445 млн грн, у травні – 490 млн грн, у червні – 490 млн грн.
Кошти кешбеку зараховуються на ті ж рахунки, що й виплати за програмою «Зимова єПідтримка», тож технічно відокремити витрати в межах кожної програми неможливо. З січня по липень 2025 року українці витратили загалом близько 10,8 млрд грн, отриманих за двома програмами.
Найпопулярніші категорії витрат:
- комунальні послуги – 4,9 млрд грн (45,4%);
- телекомунікації (мобільний зв’язок тощо) – 3,6 млрд грн (33%);
- заклади харчування – 606 млн грн (5,6%);
- комп’ютерні та інформаційні послуги – 401,5 млн грн (3,7%);
- ліки та медичні засоби – 353 млн грн (3,4%);
- благодійність (зокрема донати на ЗСУ) – 273,5 млн грн (2,5%);
- книжки та друкована продукція – 249,5 млн грн (2,3%);
- пасажирські перевезення – 211,2 млн грн (2%);
- поштові послуги – 122 млн грн (1,1%);
- театри та кінотеатри – 110 млн грн (1%).
Як працює програма? Про це розповідає Суспільне
«Національний кешбек» стартував 2 вересня 2024 року. Щоб приєднатися, покупцю потрібно відкрити рахунок у банку-партнері, отримати карту, погодитися на передачу даних про транзакції та активувати послугу в застосунку «Дія». Кешбек нараховується лише на українські товари (включно з ліками), окрім підакцизних, і може бути витрачений на комунальні, медичні послуги, транспорт, культурні заходи або благодійність.
Мета програми – підтримка споживачів та стимулювання попиту на українські товари, що, за прогнозами Мінекономіки, може додати 0,25 в. п. до зростання ВВП до кінця року.
Критика
Аналітичні центри, серед яких Інститут соціально-економічної трансформації та CASE Україна, вважають програму фінансово обтяжливою для бюджету і такою, що переважно працює через великі торговельні мережі, створюючи ризики для малих виробників. Також є застереження щодо конфіденційності даних, адже для участі користувач має надати повний доступ до інформації про транзакції на картці. Крім того, кешбек оподатковується, тож фактично отримана сума може бути меншою; законопроєкт про податкові пільги поки не ухвалений.
Проте заступниця Міністра економіки України Надія Бігун заявила:
«Наші прогнози показують, що «Національний кешбек» може додати 0,25 відсоткового пункту до зростання ВВП до кінця року».
Ірина Королькова
