Вчора Україна відмітила День виноградаря і винороба.
Значення цих професій для нашої держави — як економіки, так і культури – важно переоцінити.
Україна посідає 28 місце у світі з виробництва вина за даними на 2022 рік, повідомляє Інтерфакс з посиланням на Центр соціально-економічних досліджень «CASE Україна».
«Ми виробляли станом на 2022 рік 660 тис. гектолітрів, або 0,26% світового ринку вина», — констатують експерти. Перше місце належить Італії із 49,843 млн. гектолітрів, що становить 19,3% усього світового виробництва, друге — Франції (45,59 млн. гектолітрів, 17,65%), третє — Іспанії (35,7 млн. гектолітрів, 13,83%).
До причин низького виробництва Україною вина аналітики віднесли знищення за часів Радянського Союзу виноградників у період боротьби з алкоголізмом, перетворення з моменту окупації рф-ієй Криму 2014 року виноробних регіонів Херсонської та Миколаївської областей на прифронтову зону, а також відсутність до 2020 року ринку землі та наявність обмежень на придбання землі юрособами та іноземними інвесторами.
Та попри все виноробство відроджується багато в чому завдяки невеликим виноробням і винному туризму, хоча через війну цей процес значно сповільнився.
Одним зі способів стимулювати галузь до відновлення є проведення вінфестів, які допоможуть популяризувати вітчизняного виробника серед споживачів», — пише Інтерфакс з посиланням на керівника об’єднання «УКРСАДВИНПРОМ» Володимира Печка.
Україна може виробляти набагато більший обсяг вина, ніж сьогодні, але конкуренція з боку імпортної продукції є високою. За даними Experts Club, імпортне вино займає значну частку на ринку України, складаючи близько 70% від загальних продажів у країні, натомість частка українського вина становить приблизно 30%.
«Проведення тематичних фестивалів, присвячених виноробству, могло б відкрити для споживачів унікальні сорти українського вина, які нічим не поступаються французьким чи італійським», — підкреслив Уракін.
В свою чергу, голова Всеукраїнської асоціації виноробів і сомельє, Наталія Благополучна зробила наголос на унікальності органолептичних характеристик та смакових якостей українських крафтових вин.
«Різноманітність наших вин – це результат унікальних локальних кліматичних умов та особливостей сортів винограду, які ми використовуємо. Вони вражають своєю оригінальністю, викликають захоплення і стимулюють до проведення сміливих експериментів», — зазначила вона.
В Україні є громадська спілка УКРСАДВИНПРОМ, аналітичний центр «Клуб експертів», асоціація виноробів і сомельє, а також українські винороби Zelenytsy winery «Родинна виноробня Зелениці»; Винний дім Гігінеішвілі; ПП «Виноробня Сливино»; Dnipro hills (Stoic Ukrainian winery); WINEIDEA; ТОВ «Тірас Вайнері»; 46 Parallel; Умань Вайнері Ігоря Максименка; Father’s wine VB; Falko Winery; Villa Tinta; Інститут садівництва Національної Академії Аграрних Наук України; Kulinichenko winery; KOBLEVO; Вина Срібної Землі; Національний науковий центр «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» Національної академії аграрних наук України.
Слід до цього переліку додати крафтових виробників, яких, наприклад, на півдні української Бессарабії – в кожному подвірʼї. А Вінний фестиваль, що вже кілька років проводиться у Болграді Одеської області, виріс до події міжнародного рівня, яку вшановують своєю присутністю винороби сусідніх держав. Як і Міжнародні Таїровські читання, що цього року відбулись 2 листопада на Одещині.
Місце проведення обгрунтовано тим, що Виноградна Одещина це — 23 тис. га або 70% від загально державної кількості насаджень виноградників, де вирощують близько 260 тис. тонн винограду; а виноградарством займаються 200 сільгосппідприємств області та 49 виноробних підприємств з від 5 до 7 тис. робочих місць у галузі виноробства та виноградарства (та ці цифри зростають у сезон вдвічі). Додамо, що найбільше виноградників — у Болградському (вирощують 78 тис. тонн винограду), Білгород-Дністровському (76 тис. т) та Одеському (27 тис. т) районах.
До речі, цьогоріч Верховна Рада спростила роботу малих виноробів, схваливши у серпні в другому читанні законопроєкт №9030, який відповідає міжнародним практикам і сучасним трендам виробництво вина невеликими виноробними господарствами, повідомив один з авторів законопроєкту, голова парламентського комітету з питань податкової та митної політики Данило Гетманцев.
«Ініціатива допоможе створити економічні стимули для розвитку малого виноробства та збільшити кількість малих виробництв виноробної продукції, а також забезпечить відкриття нових виробництв і створення нових робочих місць та підвищення зайнятості, а також збільшення бюджетних надходжень», — написав він у телеграм-каналі.
Мета законопроєкту — приведення національного законодавства у відповідність до міжнародних практик та сучасних трендів розвитку виноробної галузі, зняття адміністративних бар’єрів для діяльності суб’єктів господарювання, що займаються виробництвом вин виноградних, плодово-ягідних та/або напоїв медових, а також створення сприятливих умов для розвитку малих виробництв виноробної продукції в Україні.
Згідно з пояснювальною запискою до законопроєкту, в Україні на момент підготовки законопроєкту налічувалося лише 26 малих виробництв виноробної продукції. У 2013 році кількість таких виробництв наближалася до 100, а у 2018 році — 52. Тоді як в Італії — 48 тис., Франції — близько 27 тис., Іспанії — майже 14 тис., Грузії — понад 1 тис.
Ухвалений документ скасовує необхідність отримання малими господарствами ліцензії на діяльність із виробництва алкогольних напоїв. Водночас створюється Реєстр малих виробництв виноробної продукції, а виробникам дозволяється виготовляти вино не лише зі своєї сировини, а й закуповувати її, однак вона має бути виключно українською.
Законопроєкт спрощує процедуру звітності: її потрібно подавати не раз на місяць, а раз на рік – при цьому вводяться штрафи за маніпуляції зі звітністю.
Скасовується норма щодо розливу вина лише у скляну тару — тепер вино можна розливати в алюмінієві банки та кеги.
Для забезпечення контролю за якістю продукції та переведення послуг в електронний формат в Україні створять виноградарсько-виноробний реєстр, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства. Згідно з повідомленням, метою створення реєстру як інформаційно-комунікаційної системи є збір, облік, накопичення, оброблення інформації щодо виробництва винограду, продуктів виноградарства і виноробства.
Важливо, що навесні цього року Україна повернулась до Міжнародної організації вина, що прискорить визнання та просування українського вина у світі.
Говорячи про наслідки війни для галузі, заступник міністра аграрної політики та продовольства України Маркіян Дмитрасевич зазначив, що, за оцінками Світового банку та експертів Інституту міжнародної економіки, вартість знищеного, вкраденого, пошкодженого майна в сільському господарстві становить 8 млрд. доларів. З рештою непрямих втрат — недоотриманими прибутками, невиконаними контрактами — загальний збиток від військових дій сягає 40 млрд. грн.
«Якщо багаторічні насадження знищити, то на відновлення підуть роки. Після втрат людських такі втрати є найболючішими для нас і для галузі», — наголосив він.
Голова громадського об’єднання «Укрсадвінпром» Володимир Печко зауважив, що 2021 року в Україні офіційно налічувалося близько 266 промислових виробників винограду та вина, 125 виноградарських підприємств, 29 малих виробників винограду та виноградарської продукції.
«Щодо цифр, на обробіток кожного гектара було залучено на постійній основі 33 співробітники, на кожному підприємстві працювало в середньому 250 осіб. Таким чином, показник зайнятості населення у виноградарстві та садівництві в Україні є одним із найвищих порівняно з іншими галузями», — наголосив представник галузі.
На думку заступника голови ГО «Укрсадвінпром» Максима Уракіна, в реаліях, що склалися, вкрай важливо поширити на всі регіони України статус виноробних.
А за словами заступника голови «Укрсадвинпром» з міжнародних відносин Наталії Бурлаченко, головна мета відновлення членства в МОВВ — популяризація українського продукту: «Ми насамперед хочемо показати, яких висот і якості домоглася Україна, незважаючи на реалії, в яких ми живемо. Це важливий майданчик, щоб зазвучати на весь світ. Можливість не тільки віртуально, а й офлайн поспілкуватися із зарубіжними колегами, показати, що українське вино є, існує і в майбутньому стане ще більш конкурентоспроможним».
Власник виноробної компанії Vinos de La Luz та інвестор в українське виноробство Рікардо Нуньєс зазначив, що з початком повномасштабної воєнної агресії рф проти України динамічний розвиток виноробної галузі зупинився, а безліч українців, зокрема зайняті виноробством, покинули свої домівки — та їх повернення має стати для виноробства початком нових можливостей.
До речі, саме Рікардо Нуньєс в квітні представив червоне сухе вино Big Wines Big Art, виготовлене з винограду сорту Одеський чорний врожаю 2020 року, вирощеного в Ренійському районі Одеської області. Перша партія з 1000 пляшок була випущена на підприємстві в Київській області. До роботи над новим українським вином було залучено відомого художника Івана Марчука, який надав для проєкту свою картину «Пробудження», що символізує відродження українського виноробства після війни, зазначив Рікардо Нуньєс.
Розвиток завжди починається з появи безлічі маленьких виробників, які стають базисом для створення великих підприємств. Виноградарство та виноробство — це податки до громад, валютна виручка від експорту, а найголовніше — робочі місця та люди, що працюють на рідній землі.
Щодо виноробства, то представники галузі вважають за мету навчити українців пити своє вино.
Це стане поштовхом для перетворення виноробства у велику галузь.
Гарний тост. Чи не так?
Ірина Королькова
