Останній тиждень тема українського збіжжя стала однією з найгарячіших – і не тільки з приводу виходу країни-окупанта з зернової угоди.
Приводом став демарш закордонних фермерів п’ятьох країн ЄС проти експорту українського збіжжя.
Нагадаємо, що 2022 року для підтримки української економіки, що страждає від повномасштабної воєнної агресії росіі, Єврокомісія скасувала мита на українське зерно. Тим самим було полегшено продовольчий експорт до Африки та на Близький Схід.
Однак у сусідніх з Україною країнах-членах ЄС накопичилися надлишки хліба, що спричинило падіння цін на місцевих ринках.
У середині квітня 2023 року Польща, а за нею Угорщина, Словаччина та Болгарія під тиском місцевих виробників призупинили імпорт зерна та інших харчових продуктів з України.
Країни погодилися скасувати односторонні обмеження лише після тривалих переговорів із Євросоюзом, внаслідок яких Єврокомісія погодилася виділити 100 млн. євро на компенсації фермерам країн-сусідів України.
Після цього на рівні Євросоюзу було затверджено ембарго до 15 вересня на імпорт кількох зернових та олійних культур з України (пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику) п’ятьма країнами Східної Європи: Польщею, Угорщиною, Словаччиною, Болгарією, Румунією.
У серпні повідомлялося, що Євросоюз розглядає можливість запровадження санкцій щодо Польщі, якщо та в односторонньому порядку продовжить обмеження на імпорт зерна з України після 15 вересня.
Європейська комісія 15 вересня скасувала обмеження на ввезення зерна з України до Польщі, Болгарії, Румунії, Угорщини та Словаччини – при цьому Україні доведеться виконати певні умови і представити план дій не пізніше 18 вересня, вжити ефективних заходів щодо контролю за експортом 4 груп товарів, щоб запобігти їх впливу на ринок сусідніх держав-членів ЄС.
Президент України Володимир Зеленський зазначив, що вдячний Президентці Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн за дотримання слова.
«Зараз важливо, щоб європейська єдність спрацювала й на двосторонньому рівні. Щоб сусіди в час війни Україну підтримали. А якщо їхні рішення порушуватимуть право ЄС, Україна буде цивілізовано відповідати», — зауважив глава держави.
Та рішення ЕС стало рішенням не для всіх.
Так, Болгарія зняла заборону на імпорт зерна з України після 15 вересня. Як пише БНТ Новини, це сталося після трохи більше двох годин дебатів у пленарній залі. Міністр сільського господарства Болгарії Кирил Ватєв зазначив, що це не матиме серйозних наслідків для болгарської економіки, а також що на тлі відповідного рішення Болгарія посилить підтримку «свого» фермера.
Прем’єр-міністр Болгарії Микола Дєнков жорстко відреагував на відмову місцевих фермерів зустрітися для переговорів й обговорити тему деблокади експорту українського зерна, яку підтримав уряд.
За словами Дєнкова, вони поводяться як терористи.Заяви про те, що уряд не підтримує місцевих аграріїв, не мають підґрунтя: держава вклала понад 1 млрд. євро в цей сектор, вказав чиновник. Також Дєнков підкреслив, що перш ніж звинувачувати Європу і виступати з антиукраїнськими заявами про експорт зерна, фермерам слід відмовитися від усіх європейських субсидій і підтримок. Адже, по суті, вони погрожують перекрити дороги навіть не власними тракторами, а технікою, яку «беруть» у ЄС.
18 вересня стало відомо, що це були не погрози: фермери перекрили дороги, та йдеться, що цим не завершиться.
Щодо Румуніі, то і тут не все так, як очікувалось: тутешні фермери звернулися до уряду з проханням в односторонньому порядку заборонити імпорт українського зерна та інших продуктів харчування.
«Якщо така країна, як Польща, яка рішуче і повністю підтримує Україну в боротьбі з російською агресією, прийняла таке одностороннє рішення після закінчення крайнього терміну 15 вересня, ми не розуміємо, чому Румунія не зробить те ж саме», – йдеться в повідомленні Асоціації сільського господарства і кооперації, яке цитує румунське видання Digi 24.
При цьому фермери наголосили, що їхнє прохання «жодним чином не впливає на транзит української сільгосппродукції через Румунію в інших напрямках, як це відбувається зараз».
Уряд Румунії заявив, що готовий розглянути український план експортного контролю для запобігання спотворення ринку зернових, перш ніж приймати рішення про те, як захистити румунських фермерів.
А ось Польща, Словаччина та Угорщина оголосили про запровадження односторонніх заборон.
Рішення Варшави про заборону імпорту пшениці, кукурудзи, насіння ріпаку та соняшнику – безстрокове і набуло чинності з 16 вересня, наголосив міністр розвитку і технологій Польщі Вальдемар Буда.
Міністр також назвав рішення Єврокомісії помилковим. «Польський фермер передусім!» – наголосив він у соцмережі X.
Угорщина не лише запроваджує односторонні обмеження на ці товари, а й розширює їх до 24 видів української продукції, повідомив міністр сільського господарства Іштван Надь у Facebook.
Забороняється імпорт м’яса великої рогатої худоби, свиней, овець та кіз, а також курячого м’яса, пшениці, жита, ячменю, кукурудзи (та продуктів з них), овочів, цукру та вина.
Утім, обмеження не поширюються на вантажі, які залишають територію країни впродовж 15 днів, тобто вважаються такими, що в’їхали в Угорщину для транзиту.
В інтерв’ю виданню Vilaggazdasag Надь пояснив, що країна була вимушена піти на такий крок через відсутність вільних сховищ.
«70% обсягів зберігання було зайнято частиною врожаю цього та минулого року. Якщо після 15 вересня дешевий український імпорт знову наповнить ринки Центральної та Східної Європи, це позбавить вільних сховищ угорську кукурудзу та соняшник, які будуть зібрані до листопада», – сказав угорський міністр.
Для вирішення кризової ситуації на ринку він пропонує введення субсидій для транзитного збору.
«Це дозволить українському експорту ефективно досягати як портів Північного моря, так і портів Адріатики. У такий спосіб українська сільськогосподарська продукція матиме можливість вийти за межі нашого регіону і потрапити до традиційних ринків – таких, як покупці в Африці або на Аравійському півострові, де на неї чекають», – додав Надь.
Словаччина ж заборонить імпорт українських пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику до кінця року.
«Ми повинні уникати надмірного тиску на словацький ринок, щоб залишатися справедливими щодо вітчизняних фермерів. Водночас наш крок є реакцією на аналогічні дії Польщі та Угорщини», – цитує заяву уряду країни видання Dennik N.
Словацька влада обіцяє співпрацювати з Єврокомісією та країнами ЄС для пошуку загальноєвропейського системного рішення під час дії заборони та, в разі його ухвалення, скасувати заборону.
Як заявила віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина в ефірі телемарафону, «…в умовах війни у нас немає інших інструментів забезпечення світу зерном, ніж через кордони країн ЄС, тому, звичайно, це для нас дуже неочікувана жорстка риторика польської сторони», — сказала Стефанішина та наголосила, що позиція України чітка і ясна – ми не маємо іншого вибору, окрім як дотримуватися правил ЄС — союзу, до якого Україна приєднуватиметься.
Стефанішина зазначила, що протягом всього літа працювала велика координаційна група, до складу якої увійшли українці, представники 5 країн та Єврокомісії.
«Ця група сформувала аналітику, яка підтверджує відсутність загроз внутрішньому ринку ЄС і власне сьогодні ми всі маємо забезпечити ефективний контроль експорту на кордоні, аби Україна як майбутня частина єдиного ринку ЄС спокійно вела торгівлю, забезпечувала транзит», — сказала вона.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль назвав заклики польської сторони щодо продовження заборони на експорт української агропродукції «політичним популізмом».
«Дійсно у Польщі відбувається зараз передвиборчий період. Я називаю це політичним популізмом, коли політики використовують електоральний період і маніпулюють даними, щоб здобути електоральні переваги або вигоди. Україна зараз точно не в тому стані, щоб дати можливість комусь популістично зростати на нашій біді», — сказав він під час брифінгу.
Разом з тим прем’єр подякував Польщі за аграрний, гуманітарний та мілітарний транзити, Румунії — за готовність розширити український транзит з 2 до 4 млн тонн в місяць.
…Євросоюз закликав Польщу, Угорщину та Словаччину до «конструктивності» у питанні українського зерна, повідомляє Reuters.
«Нам відомі заяви деяких держав-членів щодо односторонніх заходів. Зараз важливо, щоб усі країни працювали у дусі компромісу та взаємодіяли конструктивно», – заявила преспредставниця Єврокомісії.
Але вже 18 вересня Євроньюс повідомив, що Україна порушує справу у Світовій організації торгівлі проти Польщі, Угорщини та Словаччини за їх відмову виконати п’ятничне рішення Єврокомісії про відміну заборони на ввезення українського зерна.
У понеділок, 18 вересня, це питання було у центрі уваги зустрічі міністрів сільського господарства ЄС. На думку представника Парижа Марка Фено, вихід трьох столиць із підпорядкування Брюсселя загрожує самим основам європейського проекту:
«Ми шкодуємо про низку односторонніх заходів, які були вжиті країнами, які межують з Україною, до того ж не вперше. Це підриває єдиний спільний ринок Євросоюзу, і тому викликає дуже серйозні питання. Мені здається, що ми не можемо мати солідарності без єдності. А щоб мати єдність, ми також маємо виявляти солідарність».
Німецький міністр Джем Оздемір зазначив, що для транспортування цього продовольства через ЄС є альтернативні маршрути:
«Позиція Єврокомісії гранично ясна. Ці захисні заходи не будуть продовжуватись, у них взагалі немає необхідності. Тому що, за нашою інформацією, наші ринки добре поглинають українське зерно. Але його треба везти далі – до країн, де існує гостра потреба у продовольстві. Тому Єврокомісія надає великого значення наземним «Маршрутам солідарності», тому я не бачу причин для вживання односторонніх заходів».
…На жаль, наземні «Маршрути солідарності» Євросоюзу виявились із шлагбаумами.
Чи вистачить європейській спільноті сил, розуміння та волі відкрити іх?
Ірина Королькова
