Польські фури вишикувалися в черги на кордоні з Німеччиною: німці почали посилені перевірки – така собі «карма» для Польщі, яка не поспішає вирішувати на офіційному рівні проблему блокади українського кордону.
…Втрати України від блокади на кордоні – мільйон гривень на добу, 400 мільйонів євро за весь період, або інші оцінки – нефіційні: інших поки нема. Крім інформації щодо загибелі наших водіїв у чергах.
Польща теж втрачає — як і Євросоюз загалом. Блокада польських перевізників є порушенням головного принципу об’єднаної Європи про вільне пересування товарів без перешкод та кордонів. За минулий рік Україна, де-факто, стала частиною об’єднаної Європи, що декому не подобається.
Поки порахувати ціну блокади для Польщі складно, бо дані державних відомств з’являться дуже нескоро.
При цьому показова ситуація на польській біржі, де з 20 листопада (початок повного блокування кордону з Україною) усі ключові індекси у червоній зоні і знижуються — незначними темпами (близько 1%), але стабільно.
Показово, що у польських логістичних компаній вартість акцій навпаки зростає протягом року, хоч і не в усіх. Найкраще почуваються такі компанії як OT Logistics (залізниця та судна) та Enter Air Sp. (авіаперевезення), що збільшили капіталізацію за рік на 215% та 100% відповідно.
Польські логістичні компанії втрачають гроші, не одержуючи товарів із України для реекспорту (не дарма протестувальники постійно говорять про «особисті прибутки»).
Падають акції не тільки транспортних компаній, а й польських банків, металургійних компаній, інших галузей.
…Є припущенн, що за блокадою польсько-українського кордону стоіть рф. На користь чого є факт: від різкого скорочення трафіку найбільше може постраждати імпорт в Україну палива. Вгадайте, хто найсильніше хоче залишити без палива українські танки та військову логістику? Відповідь очевидна.
Під удар потрапляє і ЄС — це також мета проросійських сил і, як це не дивно, елемент торгу для правлячої партії в Польщі, яка давно «побила горщики» з Німеччиною та Брюсселем. Умовно, їхня пропозиція звучить так: «Ми припинимо давати дозволи на протести (читай – «блокаду»), а ЄК нам натомість…». Далі йде список побажань, які Варшава регулярно озвучує Єврокомісії.
Більш того, від блокади українського кордону постраждати може ринок Німеччини та інших країн Центральної Європи.
Так, мова про те саме зерно, але не тільки – з ЄС в Україну йде багато технологічної продукції, а розвозять її, головним чином, українські водії. Тобто європейські виробники (з Німеччини і навіть тієї ж Польщі) також зазнають збитків через протести.
Але протестувальникам все одно регулярно дають дозволи на протест…
До речі, серед «транспортників» раптом виявилися «аграрії», які раніше блокували постачання українського зерна до ЄС і, серед іншого, спровокували зростання цін на продовольство в Європі. А «Комітет захисту перевізників та роботодавців у сфері транспорту», що відповідальний за блокаду, було створено лише у вересні. Чи не спеціально під цю антиукраїнську акцію?
Додамо, що дозвіл на протест «транспортникам» польська влада видавала до 26 листопада – та, за словами Рафала Маклера, лідера протестувальників, видала нові.
У Словаччині також була спроба такого ж «протесту», але завершилася: на кордоні розмістили патрулі поліції.
А чи вплине блокада польського кордону на вартість продуктів в Україні?
Унаслідок блокади можливі тимчасові складнощі з предметами довгострокового використання, але не спричинить в Україні зростання цін на продовольство, оскільки наша держава ним себе повністю забезпечує, а імпортується лише невелика кількість товарів — цитрусові, лимони, банани, сіль та морожена риба. Пальне, окрім скрапленого газу, також не здорожчає, поділився прогнозом з УНН економіст Олег Пендзин.
«Пально-мастильні матеріали, в основному, йдуть у нас залізницею. Автомобільним транспортом, в основному, їде скраплений газ. І по скрапленому газу дійсно є питання — він зріс в ціні, адже… є дефіцит», — зазначив співбесідник.
Експерт додав, що через блокаду кордону можуть ненадовго виникнути певні складнощі з предметами довгострокового використання й побутовою хімією.
«Ми маємо певні запаси (побутової хімії, електротоварів) на складах. Якщо би це блокування було місяці три-чотири, то, напевно, ми би це відчули. Поки що ми більш-менш спокійно реагуємо на ці речі, через наявність залишків на складах. Це стосується і будівельних сумішей та матеріалів, які їдуть з тієї ж самої Польщі», — підкреслів економіст.
Що далі?
Віцепрезидент Асоціації міжнародних автоперевізників Володимир Балін звинуватив польських протестувальників, які з початку листопада блокують польсько-український кордон, у нечесній конкуренції та розказав про їхню нову пропозицію. За його словами, наприкінці минулого тижня польські протестувальники запропонували організувати транспортні хаби й пускати українських перевізників тільки до них.
«Що хочуть наші братні сусіди-перевізники? Щоб ми брали вантажі, везли їх у хаби в Польщу, Словаччину, Румунію, Угорщину, Чехію, там їх віддавали, і ці перевізники нової Європи будуть здійснювати перевезення по території Європи, а ми будемо чекати на хабах вантажі, які будуть привезені, забирати їх і везти на територію України», – пояснив Балін на брифінгу в понеділок.
Він назвав таку умову неприйнятною, бо українські компанії роками напрацьовували транспортні маршрути в інші країни.
«Це наші ринки. Ми не претендуємо на ринки на території Європейського Союзу. Щоб працювати на них, ми повинні мати ліцензію ЄКМТ. У нас машин з такими ліцензіями дуже мало, їх 5000 взагалі. Ми не є конкурентами, бо наш відсоток там малий і не можемо працювати легально, а нелегально працювати в Європі занадто дорого, ніхто ризикувати не буде», – сказав Балін.
Він нагадав також, що коли Євросоюз відкрив свій ринок для польських транспортних компаній, вони його «захопили» ціною банкрутства інших фірм.
«Коли поляки прийшли на європейський ринок, вони були молоді, зухвалі й захопили ринок. Збанкрутували деякі німецькі, французькі, італійські компанії, які працювали на цих ринках. Вони своїм флотом вбили весь європейський ринок. Зараз вони хочуть не пустити нас на цей ринок, разом з тим убиваючи нас. Ми для них будемо перевізниками третього сорту», – сказав Балін.
Чи є рішення?
Скажемо так, є. Але для розуміння слід почитати висновки офіційного розслідування Польщею причин «зернової кризи».
Верховна аудиторська палата Польщі (Najwyższa Izba Kontroli, NIK) завершила розслідування щодо неконтрольованого імпорту зернових з України за період від початку січня 2022 року до кінця серпня 2023 року. Причиною «зернової кризи» стали неефективні дії й рішення польського уряду, пише видання Rzeczpospolita, якій вдалося ознайомитись із фінальним документом. Якщо коротко, то на думку NIK, ситуація, яка виникла через надмірний імпорт зерна, показала, що не розроблено жодних інструментів протидії дестабілізації польського аграрного ринку. Сільськогосподарській політиці, позбавленої планування й аналізу ринку, не вистачало довгострокових і далекоглядних дій. Чи є вони зараз? Заява міністра сільського господарства Польщі, що пролунала 21 листопада (вступ України до ЄС буде викликом для польського агросектору) є показовою…
Ірина Королькова