Нелегальний ринок тютюнових виробів в Україні на початку 2026 року залишається стабільно високим, попри активізацію контролю з боку держави. За підсумками 2025 року бюджет втратив 28,1 млрд грн через несплату податків, що на 1,6 млрд грн більше, ніж роком раніше. Водночас структура тіньового сегмента змінюється, а міжнародний досвід свідчить: надмірне податкове навантаження може лише посилювати нелегальну торгівлю.
Обсяги нелегального ринку на початку 2026 року практично не змінилися порівняно з жовтнем 2025-го: частка тіньового сегмента становить 17,6% (17,8% восени). Це означає, що майже кожна шоста пачка сигарет в Україні продається поза легальним обігом.
Водночас відбувається перерозподіл усередині нелегального сегмента. Зростає частка продукції, яка формально маркується як Duty Free або призначена на експорт, але фактично реалізується на внутрішньому ринку — до 7,7% проти 6,2% раніше. Натомість частка відвертого контрафакту з підробленими акцизними марками зменшилася до 9,0% (10,4% у жовтні 2025 року).
Серед контрафактної продукції значну частку становлять сигарети з фальсифікованими акцизними марками, при цьому ключовими виробниками за маркуванням залишаються підприємства, пов’язані з «Маршалл Файнест Тобакко» та VK Tobacco FZE. У сегменті псевдоекспортної продукції понад половину становлять вироби, вироблені в Україні, зокрема на Винниківській тютюновій фабриці.
Географічно нелегальний ринок концентрується у кількох регіонах: 67% продукції припадає на сім областей. Лідирує Дніпропетровська (19%), далі — Одеська (10%), Харківська та Кіровоградська (по 9%), Львівська (8%), Хмельницька (7%), а також Київ і область (5%).
Канали збуту залишаються стабільними: 64% нелегальних сигарет реалізуються через кіоски та магазини. Це свідчить про глибоку інтеграцію тіньового сегмента в роздрібну торгівлю.
На цьому тлі бізнес закликає прискорити запуск електронної системи контролю «еАкциз», який заплановано на 1 листопада 2026 року. За оцінками Європейської Бізнес Асоціації, система досі перебуває на стадії доопрацювання і не пройшла повноцінного тестування, що створює ризики для її ефективного впровадження.
Паралельно держава посилює контроль. У 2025 році податкова служба провела майже 13,9 тис. перевірок у сфері роздрібної торгівлі тютюном, застосувала штрафів на 220,5 млн грн та анулювала понад 1,6 тис. ліцензій. Вилучено нелегальної продукції на 24 млн грн, демонтовано 90 незаконних торгових точок. За даними РРО, офіційний виторг від продажу тютюнових виробів зріс на 25,6%, а надходження акцизу — до 122,5 млрд грн (+26,9%).
Водночас міжнародний досвід демонструє ризики надмірного підвищення акцизів. Зокрема, в Австралії, де ціна пачки сигарет досягла близько 40 доларів США, різке подорожчання спричинило стрімке зростання чорного ринку, який, за оцінками, може охоплювати до половини продажів. Різниця між легальною та нелегальною продукцією стимулює попит на тіньовий сегмент і створює додаткові можливості для організованої злочинності.
Український ринок тютюну демонструє парадокс: попри посилення контролю та зростання податкових надходжень, частка нелегального сегмента залишається стабільно високою. Ключовими викликами залишаються псевдоекспорт, роздрібна реалізація тіньової продукції та недосконалість інструментів контролю. Досвід інших країн свідчить, що без збалансованої податкової політики та ефективного цифрового моніторингу детінізація ринку може бути обмеженою.
Ірина Королькова
