Південні регіони України — Херсонська, Миколаївська, частина Одеської та Дніпропетровської областей — другий рік поспіль переживають важку посуху. Академік НААН Владислав Черчель пояснює це наслідками зникнення Каховського водосховища, яке раніше створювало сприятливий мікроклімат у регіоні.
Під час вебінару Всеукраїнського конгресу фермерів Черчель дав чітку пораду: забути про пізні ярі культури — соняшник і кукурудзу. «Якщо в метровому шарі ґрунту менше 160 мм вологи — ці культури не дадуть врожаю. Навіть якщо сподіватися на опади в червні-липні, максимум можна отримати півтори-дві тонни з гектара», — наголошує науковець.
Дніпропетровщина: яскравий приклад невдалої стратегії
У 2025 році Дніпропетровська область засіяла рекордну кількість соняшника — 866 тисяч гектарів. Результат виявився плачевним: врожайність ледве дотягнула до тонни з гектара. Фермери вже після першого морозного весняного періоду замислювалися про пересів культур.
Доктор економічних наук Дмитро Людвенко додає, що п’ята весна підряд виявилась холодною, а клімат змінюється дуже швидко: за 30 років середня температура зросла на 2 градуси.
Науковці підкреслюють, що зрошення не є панацеєю для півдня. В Україні просто недостатньо води для масового зрошення, навіть якщо бурити свердловини. Каховське водосховище, яке раніше забезпечувало регіон водою, вже не існує, і питання відновлення зрошення залишається відкритим.
Черчель радить фермерам робити ставку на озимі культури — озиму пшеницю та озимий ячмінь. Вони практично перестали вимерзати і дають стабільний врожай навіть у посушливих умовах. Також добре ростуть ранні ярі культури: горох, ярий ячмінь та льон олійний.
Соняшник і кукурудза на зерно у південних умовах — це великий ризик. Крім того, постійне висівання соняшника виснажує ґрунти і знижує врожайність наступних культур.
Натомість північні та західні області України у 2025 році показали рекордні результати: деякі господарства зібрали по 9–10 тонн озимої пшениці з гектара. Також високою була врожайність кукурудзи — понад 6 тонн з гектара.
Причини успіху цих регіонів прості: достатня кількість опадів та відсутність посухи, а також відсутність окупованих територій, які раніше знижували загальні показники.
Лідерами за врожайністю стали Хмельницька, Львівська, Тернопільська, Чернівецька та Київська області. На цих територіях фермери отримують стабільні високі врожаї навіть у складних воєнних умовах.
Експерти радять фермерам південних регіонів переглянути структуру посівів відповідно до нових кліматичних реалій та сіяти озимі культури, ранні ярі культури, льон олійний та уникати пізні ярі культури — соняшник і кукурудзу на зерно.
Доктор Людвенко зазначає, що тренд на західні регіони буде актуальним і надалі. Північ і Захід України стають новим хлібним поясом країни, демонструючи потенціал українського сільського господарства навіть у складних умовах.
Ірина Королькова
