Одна з головних проблем, з якими стикаються підприємці, що працюють у сфері роздрібної торгівлі, — «сірий» та «чорний» бізнеси. Через їхню діяльність державний бюджет недоотримує кошти, а «білі» компанії втрачають прибуток. Публічний розголос та проактивна позиція держави — рішення, які спрацюють проти недоброчесних гравців.
Про це зазначили представники ринку ритейлу на RAU EXPO 2025 — масштабному хабі, який на два дні об’єднав у Києві сотні бізнесів із ринку ритейлу, повідомляє «Рубрика».
Ринок ритейлу: основні цифри
Згідно з даними Асоціації ритейлерів України (RAU), у 2024 році оборот товарів у сфері ритейлу в абсолютних значеннях (без урахування інфляції) становив майже 1,8 трлн грн, що на 15,6% більше, ніж у 2023 році.
Зросла і кількість точок торгівлі. Так, протягом 2024 року серед членів RAU (115 компаній) кількість чинних об’єктів зросла на 3068, при цьому припинили свою діяльність 838. Протягом чотирьох місяців 2025 року вже відкрили 512 об’єктів, а 144 — закрили. Найбільший приріст — у Києві, на Київщині, Дніпровщині та Львівщині. Таким чином нині по Україні діють понад 24 тис. об’єктів торгівлі 115 компаній Асоціації ритейлерів.
Ринок ритейлу, до всього, забезпечує державний бюджет високим відсотком податків. RAU, посилаючися на дані Державної податкової служби, зазначає, що частка податків, зборів та платежів у зведеному бюджеті України за 2024 рік від учасників ринку роздрібної та оптової торгівлі, а також ремонту автотранспортних засобів та мотоциклів, складає 15,8%. Вище лише переробна промисловість, частка податків якої становить 17,2%. Порівняно з 2023 роком, сума сплачених податків від ринку ритейлу та оптової торгівлі у 2024 році зросла на понад 49 млрд грн, або ж 22%.
За даними RAU, 73 найбільші компанії Асоціації ритейлерів у 2024 році сплатили 144 млрд грн податків. 43% цієї суми забезпечили мережі, що торгують їжею, 37% — паливний сектор, а 20% — інші сектори.
Окрім того, за три роки повномасштабного вторгнення ринок ритейлу виділив 18 млрд грн гуманітарної та військової допомоги.
Тіньове пальне
У чому проблема?
Попри збільшення своїх обсягів та надходжень до бюджету, ринок ритейлу стикається з викликами, серед яких бізнеси, що працюють у тіньовому секторі економіки. Так, видання delo.ua, посилаючися на дані NAI Ukraine, зазначає, що у 2024 році частка тіньового сегмента ринку зросла. Першочергово це пов’язано з підвищенням податкового навантаження. Якщо до повномасштабної війни у «тіні» перебувало близько 30% ринку ритейлу, то у 2025 році цифра може перевищити 45%. Таким чином, через пряме ухилення і використання інструментів мінімізації зі сплати податків, майже трильйон грн обороту на ринку ритейлу проходить повз систему оподаткування.
Одним із секторів ритейлу, який стикається із відходом гравців у «тінь», є роздріб нафтопродуктів. Про цю проблему на RAU EXPO 2025 детальніше розповів президент Нафтогазової асоціації України Ярослав Старовойтенко. За його словами, є три великі сегменти тіньового сектору ринку нафтопродуктів. Це нелегальні міні-НПЗ, нелегальні АЗС, а також гравці, які проводять махінації з податками: фіктивно занижують прибуток, видають зарплату в конвертах тощо.
Старовойтенко зазначив, що одним з індикаторів визначення того, що певна компанія працює у «тіні», є податкове навантаження, тобто те, скільки гривень податків компанії сплатили з кожного проданого літра пального. Зокрема у 2024 році члени Нафтогазової асоціації сплачували 2,5 грн податків з літра пального, водночас інші гравці — 1,59 грн.
Щодо нелегальних АЗС, відомих як «бочок», то таких об’єктів в Україні, за даними Нафтогазової асоціації, трохи більше 400. При цьому віцепрезидент з маркетингу «ОKKO» Василь Дмитрів, також присутній на хабі, зазначив, що, за даними його компанії, таких об’єктів не менше 800.
«Вони (нелегальні АЗС — ред.) складають десь 15% ринку. Якщо говорити про те, скільки держава втрачає на цьому, то, за нашими оцінками, минулого року держава втратила близько 10 млрд грн. Якщо це перерахувати в дрони, то держава недоотримала десь пів мільйона FPV-дронів», — каже Дмитрів.
Нелегальних нафтопереробних заводів, за оцінками Нафтогазової асоціації, в Україні нині близько п’яти. Це об’єкти, які мають обладнання для перероблення сировини для бензину. Такі виробники займають 5-10% ринку нафтопродуктів. І хоч їхня продукція не відповідає вимогам технічного регламенту, вони її реалізовують, і купує її в тому числі промисловість.
«Ми маємо фіктивне заниження податку на прибуток. Ми маємо зарплати в конвертах. Якщо з цим вдасться попрацювати державі, якщо система сплати авансового податку дасть свій результат, якщо припинити діяльність міні-НПЗ або вивести їх в легальну зону, щоб вони виробляли конвенційне пальне, сплачували акциз і ПДВ, то це може у 2025 році принести у бюджет країни 7-8 млрд грн», — зазначає Ярослав Старовойтенко.
Чотири з п’яти одиниць техніки Apple — контрабандні
Проблема тіньового ринку присутня також у сегменті техніки й електроніки. Як розповів учасник хабу, CEO «Фокстрот» Олексій Зозуля, у цьому сегменті ситуація критична, адже з початком повномасштабного вторгнення, через законодавчі та інші причини, стало легко ввозити техніку в Україну без сплати мита, ПДВ і таким же чином реалізовувати її в країні. За оцінками представників ринку, частка «сірого» ринку у сегменті техніки та електроніки складає 25-30% у грошовому еквіваленті та близько 10% — у штучному. Кожна четверта одиниця техніки, що є дорожчою за 10 тис. грн, є продуктом «сірого» або «чорного» ринку, тобто ввезена без сплати відповідних мит та реалізована без фіксалізації.
Яскравим прикладом є продукція Apple, розповідає Зозуля. За оцінкою офіційного дистриб’ютора Apple в Україні ASBIS Ukraine, у першому кварталі 2025 року частка контрабанди серед завезеної продукції Apple в Україну становила 80%. Тобто чотири з п’яти одиниць техніки Apple — контрабандні. Таким чином, за перший квартал цього року «сірі» продавці техніки Apple в Україні не сплатили 1,7 млрд грн податків.
Яке рішення?
У галузі нафтопродуктів, зазначає віцепрезидент з маркетингу «ОKKO» Василь Дмитрів, держава вже зробила певні кроки щодо зменшення «сірих» механізмів. З кінця минулого року для АЗС вперше почали діяти авансові внески з податку на прибуток. Це сталося після того, як виявили, що у 2023-2024 роках понад 70% податку на прибуток, який сплатили 50 найбільших мереж АЗС, припадало на «ОККО», а ще понад 15% — на WOG.
Суть механізму полягає у тому, що ліцензовані компанії попередньо, на наступний місяць торгівлі, сплачують певну суму, від 30 до 60 тис. грн, за кожну точку торгівлі пальним. Детальніше про це можна дізнатися тут.
Таким чином, каже Дмитрів, у 2024 році частка «ОККО» зі сплати податку на прибуток впала до 54%.
Також боротьбу із «сірим» ринком нафтопродуктів можна вести іншими методами. Віцепрезидент з маркетингу «ОKKO» зазначає, що якщо йдеться про нелегальні АЗС, які не мають жодних ліцензій, то відповідні державні органи й органи місцевого самоврядування мають діяти просто та жорстко — демонтовувати такі заправки. При цьому є нелегальні АЗС з ліцензіями. У випадку з ними необхідно перевіряти, чи законно вона видана, особливу увагу звертати на акт введення в експлуатацію. Якщо є питання до документів, то також має відбуватися демонтаж.
Дмитрів зазначає, що також внесок у розв’язання проблеми може зробити відкриття Єдиного реєстру ліцензіатів і місць обігу пального, доступ до якого закритий через воєнний стан. Обґрунтуванням є те, що відкритий реєстр може зробити АЗС цілями ворога, але, зазначає Дмитрів, усі заправки й так є на картах. А відкриття реєстру дасть змогу споживачам дивитися, хто з учасників ринку працює легально.
Говорячи про подолання тіньового ринку у секторі техніки та електроніки, CEO «Фокстрот» Олексій Зозуля зазначає, що важливою умовою боротьби із «сірими» гравцями є розголос ситуації щодо тіньового ринку у зазначеному сегменті, і цим, зокрема, займається свідомий бізнес.
«Без публічного розголосу ми як держава Україна й суспільство не зможемо змінити ситуацію», — каже Зозуля.
Також, зазначає СЕО «Фокстрот», свідомі бізнеси мають сприяти державним органам та силовим структурам в роботі з нечесними платниками податків.
Окрім того, Зозуля зазначає, що необхідне й законодавче регулювання. Зокрема він вважає, що треба ухвалити законопроєкт, який би зобов’язував фіксувати кожен смартфон при активації. І якщо при завезені певного смартфона його належним чином не розмитнюють на кордоні, то вже новий користувач цього смартфона має сплатити відповідні суми, компенсувавши тим самим доходи, які не отримала держава через нечесних підприємців.
