У середині травня 2024 року Громадський центр правосуддя провів для волонтерів Татарбунарської громади Одеської області навчальну програму з трьох тренінгів щодо управління, залучення та координації волонтерських спільнот, а також співпраці з державними та недержавними суб’єктами.
Учасниками тренінгів стали представники Гуманітарного волонтерського хабу, який працює в місті Татарбунари з початку повномасштабного вторгнення. Як інформує пресслужба Одеської обласної організації ВГО “Комітет виборців України”, завдяки напрацюванням, які були підготовлені під час тренінгів, Громадський центр правосуддя розробив протокол координації волонтерів і Татарбунарської міської ради, котрий затвердили і впровадили наприкінці травня 2024 року.
Перші кроки для об’єднання зусиль волонтерів Татарбунарської громади Одеської області були зроблені у квітні 2022 року. Тоді в приміщенні Громадського центру правосуддя зібрались люди, які прагнули допомагати військовим та цивільним, що опинились у надзвичайно складних умовах після повномасштабного вторгнення рф до України. Це були пенсіонери МВС, правники, внутрішньо переміщені особи, підприємці, викладачі шкіл та професійно технічного училища, пастирі та військові капелани.
«Я думала, як покращити життя та стан людей, а це перш за все військовослужбовці ЗСУ та внутрішньо переміщені особи, які прибули з різних областей України. Ставши волонтеркою, я відчула, як важливо бути частиною цієї доброї роботи», – розповіла одна з перших волонтерок Інга Дмитрієва.
Далі потрібно було організовуватися та допомагати тим, хто хотів стати волонтером:
«Ми повинні були створити платформу, яка б об’єднувала тих, хто хоче стати волонтером, та тих, кому буде потрібна волонтерська допомога», – відзначив керівник Громадського центру правосуддя Леонід Семененко.
Спільно з Татарбунарським міським головою Андрієм Глущенком, керівницею апарату виконавчого комітету Ларисою Коваль та керівником юридичного відділу міської ради Віталієм Борденюком представники Громадського центру правосуддя розробили заяву волонтера, створили реєстр волонтерів та видали всім волонтерампосвідчення.
З початку діяльності волонтерського хабу спільно було прийнято та передано для потреб ЗСУ та вразливих груп значні об’єми гуманітарних вантажів.
Волонтери хабу також надавали медичну допомогу, плели маскувальні сітки, пекли хліб, виготовляли окопні свічки, вирощували овочі та фрукти для військових на фронті та в госпіталях. Так, волонтери Олександр Дрібноход, Михайло Мукієнко та Марк Мукієнко від початку воєнних дій на території Миколаївської та Херсонської областей постійно привозили у постраждалі громади одяг та продукти харчування. Як відзначив волонтер Олександр Дрібноход, «з часом мені стало зрозуміло, що волонтерство – це більше, ніж відчуття задоволення від того, що я допомагаю, це дало можливість зрозуміти постраждалих людей та стати їх частиною».
Михайло Мукієнко, волонтер, пастор церкви ЄХБ: «Я переконався в тому, що наша волонтерська діяльність допомагає нам стати кращими людьми та зробити світ кращим, а людей трішки щасливішими».
В’ячеслав Кабак, викладач, волонтер: «Ми знаємо, що наша допомога є корисною для людей і віримо що можемо змінити їх життя на краще».
З метою посилити спроможність волонтерської спільноти Громадський центр правосуддя провів у середині травня 2024 року три тренінги з питань управління, залучення та координації волонтерських спільнот, а також співпраці з державними та недержавними суб’єктами. 15 травня 2024 року пройшов тренінг «Стандарти менеджменту та публічності для волонтерських спільнот», 16 травня – «Залучення та координація волонтерів», 17 травня – «Співпраця волонтерів з державними танедержавними суб’єктами». В кожному тренінгу взяли участь по 15-16 волонтерів, загалом кількість учасників усіх тренінгів склала 46. Завдяки напрацюванням, які були підготовлені під час цих заходів, Громадський центр правосуддя розробив протокол координації волонтерів і Татарбунарської міської ради, який було затверджено та впроваджено наприкінці травня 2024 року.
Ми зібрали деякі відгуки учасників тренінгів.
Євгенія Слєпова, волонтерка: «Доволі важко проходив етап організації роботи, планування, знаходження однодумців, пізніше почали працювати з більш досвідченими волонтерами, але все одно потрібно постійно вдосконалювати свою роботу».
В’ячеслав Кабак, волонтер: «Нам потрібно розвивати волонтерський менеджмент, адже ми працюємо не лише в Татарбунарах, але і для людей з громад Херсонської та Миколаївської областей».
В’ячеслав Чурар, волонтер: «З початку діяльності ми залучили до волонтерства своїх друзів та родичів, кожен займався своєю справою (хтось збирав речі та продукти, інші надавали транспорт), але це все потрібно координувати».
Руслан Скоробогач, волонтер: «Нас як волонтерів постійно підтримує міська влада та мешканці громади, тому важливо щоб волонтерська діяльність була публічною».
Під час проведення тренінгів постало декілька важливих питань подальшого організаційного розвитку Гуманітарного волонтерського хабу як спільноти. Як зазначив керівник Громадського центру правосуддя Леонід Семененко, наразі волонтерський хаб в м. Татарбунари налічує 69 волонтерів, які включені до реєстру та отримали посвідчення волонтера. Проте реєстр волонтерів потребує періодичного оновлення, адже частина волонтерів-ВПО повернулась до своїх громад, частина волонтерів долучилась до ЗСУ. Так, волонтер Микола Надточій, який свого часу отримав посвідчення волонтера за номером 006, на теперішній час знаходиться в лавах ЗСУ і захищає Україну на фронті. Відповідно, потрібно переглянути реєстр та надалі запровадити системну роботу щодо його періодичного оновлення.
Інший напрямок розвитку Гуманітарного волонтерського хабу – це запровадження стандартів публічної звітності, що також допоможе більш ефективно планувати волонтерську роботу на більш тривалий термін. Як відзначив секретар Татарбунарської міської ради Олександр Лєсніченко, міська влада постійно підтримує волонтерів з транспортом та паливо-мастильними матеріалами: «Щороку, попри фінансові труднощі, ми проводимо зустрічі у День волонтера та відзначаємо практично кожного волонтера за їхню важливу працю. Зараз доцільно запровадити уніфіковані інструменти звітності волонтерів на рівні спільноти (з періодичністю раз в три місяці), адже це важливо як з точки зору довіри людей, так і авторитету самого волонтерського хабу».
Окрім аспектів стандартизації волонтерської роботи, на тренінгах обговорили поточні проблеми здійснення волонтерської діяльності. Наразі найбільша проблема, з якою стикаються волонтери, – це отримання перепусток від представників прикордонної служби. Як зазначила волонтерка Євгенія Слєпова, аби їй проїхати до міста Вилкове Ізмаїльського району з с. Лиман Білгород-Дністровського району, потрібно отримати перепустку в Ізмаїльському прикордонному загоні, а це час та додаткові витрати.
Волонтер В’ячеслав Кабак теж підтвердив цю проблему: «На тепер однією з найбільших проблем є пересування від Удобненського до Маяківського КПП Державної прикордонної служби України. Нібито ми рухаємося по території України, але чомусь потрібно отримувати талони, та й ставлення службовців КПП теж викликає питання».
Громадський центр правосуддя в м. Татарбунари працює як мультифунціональний хаб, який впроваджуєлюдиноорієнтований підхід на місцевому рівні та допомагає громадам впоратись з правовими, безпековими тагуманітарними викликами, пов’язаними з військовою агресією рф проти України.
Проєкт «Розбудова Громадського центру правосуддя в м. Татарбунари в умовах війни/післявоєнного відновлення» впроваджується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Справедливість для всіх».
