Медична реформа та її результати стосуються кожного, хто має потребу звернутись до лікаря. Саме тому Бізнес-портал Одеської області при підтримці N-ost розповідає про зміни, до яких призвела реформа системи охорони здоровʼя, та що це «оздоровлення» принесло мешканцям та гостям регіону.
Перша частина — тут.
БУЛО: лікарні, поділені за адміністративним принципом (міські, районні, обласні) – це «памʼятка» про радянську систему медицини, при якій функції лікарень дублюються та майже неможлива конкуренція: для пацієнтів пропонують однакові послуги невисокої якості без розподілу за рівнями складності випадків.
СТАЛО: створено систему госпітальних округів , яка передбачає кілька рівнів допомоги залежно від складності випадку та важкості стану пацієнта.
Поділ кожної території на госпітальні кластери – спосіб збалансувати переваги та недоліки децентралізації, коли територіальна громада знає, до якого госпітального кластеру вона належить, та мусить враховувати роль свого медичного закладу в роботі всієї системи.
Госпітальне планування надає кожній громаді орієнтир: де і які послуги мають отримувати мешканці, де необхідна співпраця з іншими громадами.
Україна намагається наблизитись до сучасної європейської системи надання меддопомоги, в якій найголовнішими у роботі медичної системи вважають зменшення термінів перебування у лікарні, зменшення кількості стаціонарних ліжок, покращення результатів лікування.
ЩО ЗМІНИЛОСЬ в системі охорони здоровʼя?
Первинна ланка стала ближче до пацієнта
На першому етапі (2020-2022 роки) відбулась оптимізація первинної ланки, яка стала Центром надання первинної медико-санітарної допомоги. Саме ці центри, в яких є всі сімейні лікарі (про них розповімо окремо – авт.), заключають декларації (договори з декларантами), щоб бути ближче до пацієнта.
Декларант має право зателефонувати своєму лікареві, розповісти, що його турбує, та отримати консультацію в телефонному режимі. І при цьому пацієнт може перебувати не тільки в будь-якій точці країни, а й за її межами. Сімейний лікар – за потреби – оформить направлення до лікаря-вузького спеціаліста, і з цим електронним направленням пацієнт має можливість звернутись до лікаря за власним вибором та бажанням.
В Ізмаїльському районі кожний населений пункт має фельдшерсько-акушерський пункт (ФАП), або амбулаторію, де працюють медпрацівники, здатні надати першу допомогу чи оформити електронне направлення до вузького фахівця.
Як це працює?
Людина звертається до ФАПу чи свого сімейного лікаря. Якщо є проблема, але немає потреби екстреної медичної допомоги, то людина отримує електронне направлення та отримує необхідну послугу.
Якщо людина потребує екстреної допомоги, то бригада «швидкої» доставляє її до лікарні – загальної, кластерної чи підрозділу надкластерної (в залежності від стану здоровʼя).
Людина може і сама звернутись по меддопомогу – але при наявності електронного направлення чи якщо людину до лікарні привозить «швидка», то всі медичні послуги надаються безкоштовно (при наявності у лікарні пакетів з НСЗУ).
Людина, яка почуває себе недобре, може зателефонувати не тільки до «швидкої», але і своєму сімейному лікареві, який знає історію здоровʼя цієї особи, історії родини та інше.
Додамо, що пацієнт і сам повинен бути відповідальним та піклуватись про власне здоровʼя.
Чим обладнані ФАПи?
По-різному.
Є медзаклади первинної ланки, де є обладнання, яке дозволяє провести певні обстеження та лабораторні дослідження, – але лише тоді, якщо воно було до початку реформи (як, наприклад, в селах Ізмаїльського району — Камʼянці, Сафʼянах, Озерному і так далі). Наприклад, в Камʼянці є рентген-кабінет, і мешканцям села не потрібно за рентгеном їхати до Ізмаїла, де розташований Центр первинної медико-санітарної допомоги Сафʼянівської громади, до якої це село відноситься.
Підвищується якість надання медичних послуг
Оптимізація мережі закладів охорони здоровʼя та затвердження госпітальної мережі (ними в жовтні 2023 року завершились другий та третій етап реформи) привели до поступового зростання якості надання медичних послуг.
Пояснюємо, як.
До госпітальної мережі на території Ізмаїльського району входять філія обласної надкластерної лікарні (Дунайська обласна лікарня Одеської обласної ради), кластерна лікарня (Ізмаїльська міська центральна лікарня Ізмаїльської міської ради), три загальні лікарні (Кілійська багатопрофільна лікарня — за умови, що вона обʼєднається з Вилківською міською лікарнею, Ренійська міська центральна лікарня Ренійської міської ради та Центральна районна лікарня Сафʼянівської сільської ради), а також пункти первинної меддопомоги (ФАПи та амбулаторії в селах та селищах району).
Як це працює: «швидка» (про неї теж розповімо окремо – авт.) повинна доставити пацієнта не до найближчої лікарні, а до закладу, який може якісно надати необхідний вид допомоги.
Наприклад, якщо пацієнта з інсультом доставити до найближчого гастро- чи лор-відділення, а не до лікарні з інсультним блоком, це не посприяє йому отримати життєво необхідну вузькопрофільну медичну допомогу.
Загальні лікарні надають базові медичні послуги для пацієнтів однієї або кількох громад.
В кластерному медзакладі пацієнт зможе отримати медичні послуги при найбільш поширених хворобах.
Надкластерні лікарні, максимально оснащені сучасним обладнанням, надаватимуть пацієнту найширший спектр послуг.
Що це дає людям?
Наближення менш складних послуг до пацієнта та концентрація високотехнологічних послуг для важчих випадків дозволяє покращити якість надання медичної допомоги.
І ще.
Реформа працює як природний відбір: слабкі незатребувані заклади зачиняються – або зʼєднуються з такими ж малими, аби зберегтись. Як варіант: перетворюються на приватні чи такі, які фінансує власним коштом сама громада (якщо вона на це спроможна).
Чому зміни — на краще?
По-перше, медична сфера стала ближче та зрозумілішою для пацієнтів. Зараз все починається з сімейного лікаря, якого людина знає, якому довіряє та з яким сама, за власним вибором, укладає декларацію про надання медпослуг.
По-друге, інформація про пацієнта стала доступнішою для лікарів.
Наприклад: людину в важкому стані доставила бригада «швидкої» до лікарні – і важлива інформація про хронічні та перенесені хвороби пацієнта, алергії та інше, що може вплинути на стан здоровʼя, є доступною для лікарів, тому що вона є в ЕСОЗ (Електронній системі охорони здоров’я — великій двокомпонентній системі, яка містить медичні дані, що раніше зберігалась у паперових картках пацієнтів та у документах лікарів).
Цифровізація дозволяє все це зробити.
Є ще фактори впливу на результати реформи — незаплановані та обʼєктивні
…Реформа системи охорони здоровʼя проходить в неабиякий час.
Її початок збігся у часі з пандемією ковіду, а старт реформування другої ланки – з повномасштабним воєнним вторгненням росії в Україну.
Це не змінило перебіг змін.
Реформа проходить в жорстких рамках, але нас не зламати. Український народ – сильний. Ми єднаємось, не опускаємо руки, намагаємось розвивати медичну сферу, освіту, тому що часу стояти та очікувати немає. Ми маємо розвиватись та надавати весь спектр послуг», — вважає заступниця голови Ізмаїльської районної державної (військової) адміністрації Марина Деной.
З початком повномасштабного вторгнення люди виїхали туди, де безпечніше. А медпрацівники — туди, де є розвиток, перспектива, заробітна платня і — пацієнти, які, власне, шукають гідні умови та якісні медичні послуги.
Вибір – саме за пацієнтами.
І гроші йдуть за ними.
В цьому – сенс змін.
Далі – буде.
Ірина Королькова,
членкиня Національної спілки журналістів України
