В уряді Польщі заговорили про блокаду агроекспорту України мінімум на 20 років за умови, якщо Києву вдасться стати повноправним членом ЄС. Як зазначив заступник міністра сільського господарства Польщі Міхал Колодзейчак в ефірі радіо RMF24, раніше з Варшавою аналогічним чином вчинила Німеччина, захистивши свій ринок від товарів нового сусіда по Євросоюзу.
«Ми повинні захистити свої інтереси, як це зробила Німеччина, коли Польща приєдналася до ЄС, тоді ринок праці для поляків був закритий на вісім років», — вказав він.
Коментуючи питання щодо набуття Україною членства ЄС, чиновник уточнив, що деякі процеси Варшаві загальмувати «не під силу». Він вважає, що шлях Києва до блоку буде довгим. Польщі слід використати цей час, щоб підготуватися.
…У Польщі Міхал Колодзейчак є представником правлячої Громадянської коаліції, який набув слави відомого активіста та відстоює інтереси польських аграріїв. Під час «сварки» України та Польщі щодо зерна Колодзейчак активно підтримував блокаду експорту. Також він закликав обмежити список товарів, які Польща імпортує з України
Щодо протистояння на кордоні, то польські перевізники планують відновити блокаду найбільшого пункту пропуску на кордоні з Україною — «Ягодин-Дорогуськ». Про це заявили активісти місцевому радіо.
Нагадаємо, що минулої п’ятниці суд у Любліні анулював рішення мера гміни Дорогуськ заборонити відповідний протест на дорозі. Через вихідні місцева влада оскаржити рішення не встигла.
З найсвіжіших новин — на переговорах з Польщею з’явилася нова компромісна ідея, яка потенційно може розблокувати кордон: польські перевізники попросили ексклюзивне право на проїзд через Угринів – Долгобичув.
Віцепрезидент Асоціації міжнародних автоперевізників України Володимир Балін розказав про нову пропозицію польських перевізників: виділити їм окремий пункт пропуску через кордон в обмін на розблокування решти.
«Угринів – Долгобичув – вони хочуть, щоб там їхали тільки європейські машини», – сказав Балін в коментарі YouTube-каналу АсМАП після переговорів з поляками в суботу.
Представники блокувальників гарантували проїзд десяти вантажівок щогодини на кожному із заблокованих нині пунктів пропуску за умови свідомого вибору українських перевізників утриматись від перетину кордону через міжнародний пункт пропуску «Угринів – Долгобичув».
Якщо до середи, 20 грудня українських автомобілів не буде в черзі на цьому пункті пропуску, то страйкарі нібито обіцяють припинити блокування усіх пунктів пропуску.
АсМАП попросив українських водіїв утриматися від користування цим пунктом пропуску, і поки що – станом на вечір неділі, 17 грудня, на інших пунктах пропуску «Рава-Руська – Гребенне» та «Краківець – Корчова» дійсно пропускають 10 вантажівок щогодини.
4 грудня порожнім вантажівкам з України дозволили рух через пункт пропуску «Угринів – Долгобичув». Збільшення кількості вантажівок на пункті пропуску та на прилеглих автодорогах створюють незручності мешканцям польського Долгобичува. Це може стати передумовою закриття руху вантажівок через цей пункт пропуску місцевою владою, вказує АсМАП.
11 грудня Польща розблокувала найбільший серед чотирьох заблокованих пунктів пропуску – в Дорогуську. Україна сподівалася, що наступним може бути Гребенне, але замість цього польський суд дозволив перевізникам відновити блокаду Дорогуська.
Новий польський прем’єр Дональд Туск казав, що знайде рішення для деблокади кордону.
Як це вплинуло на відношення двох країн?
Більшість українців почали сумніватися, чи залишатись їм у Польщі, повертатися додому чи переїжджати до іншої країни Європи. Про це свідчать результати опитування міжнародного агентства з працевлаштування Gremi Persomal: лише 20% українців висловили чіткий намір залишитись у Польщі назавжди, 3% планують перебувати тут до 5 років, 11% залишаються щонайменше на рік, 10% — на пів року. Згідно з опитуванням агентства від березня 2023 року, залишатися жити в Польщі збиралися 38% українців, які виїхали через війну. Восени 2022 року 35% українців мали намір залишатися в Польщі назавжди.
Більшість опитаних у листопаді 2023 року українців – 46% – не змогли визначитися, чи варто їм залишатися у Польщі, повернутися додому чи переїхати до іншої європейської країни.
Такий високий відсоток тих, хто сумнівається, пов’язаний не з прикордонним протистоянням, а із запланованим підвищенням мінімальної зарплати в Польщі з 1 січня 2024 року — до 3222 злотих (близько 30 000 грн), вважають в агентстві. Підвищення зарплати буде рекордним за останні 15 років.
В агентстві пояснюють, що підвищення мінімальної заробітної плати найбільш позитивно позначиться на працівниках низькокваліфікованих професій: заводських робітниках, пакувальниках тощо.
Далі буде…
Ірина Королькова