Блокада кордонів польськими перевізниками продовжується, і сьогодні вже йдеться про блокаду пункту пропуску Ягодин-Дорогуськ до лютого 2024 року
Про це повідомляє агентство Інтерфакс-Україна з посиланням на заяву лідера польських перевізників Рафала Меклера з ультраправого Національного руху.
«Ми подали ще одну заявку. Протест у Дорогуську продовжено до 1 лютого 2024 року. Ухвалений без застережень», – написав Меклер у Facebook.
Він також анонсував розширення блокади на четвертий пункт пропуску «Медика-Шегині» з 23 листопада.
«У четвер фермери виходять на Медику. Разом можемо більше», – написав Меклер.
Через протест польських перевізників, який розпочався 6 листопада, заблоковано рух на трьох пунктах пропуску – «Ягодин-Дорогуськ», «Краковець-Корчева» та «Рава-Руська – Гребенне».
Черги на в’їзд перед заблокованими пунктами пропуску на українсько-польському кордоні з польського боку сягають 40 км.
За підрахунками Європейської бізнес-асоціації, в середньому один день блокади пунктів пропуску на польському кордоні коштує одній компанії втрат у розмірі близько 1 млн. грн. Сукупні втрати перевищили 300 млн грн.
Через блокаду кордону із Польщею скраплений газ в Україні вже подорожчав на 30%.
Ситуація з блокадою кордонів України має під собою не тільки економічне підгрунтя: до блокади українського кордону польськими перевізниками з вимогою «справедливої конкуренції» може бути причетна Росія. Вплив Москви також може мати місце у аналогічних діях у Словаччині, повідомляє УНІАН з посиланням на видання Guildhall, яке провело власне розслідування.
Офіційним організатором блокування кордону Польщі з Україною виступає польський громадянин Рафал Меклер, який володіє транспортною компанією Rafał Mekler Transport та є представником осередку проросійської партії Konfederacja Wolność i Niepodległość (Конфедерація свободи та незалежності) у Люблінському воєводстві.
Ця політична сила має тісні звʼязки з Москвою. Так, лідер партії Януш Корвін-Мікке виступав із закликами про визнання окупації Криму і особисто відвідував півострів у 2015 році, де зустрівся із гауляйтером Аксьоновим.
На початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну вищезгаданий Меклер провів низку акцій, де вимагали скасувати санкції проти РФ.
Ще один учасник блокади на польсько-українському кордоні – громадянин Білорусі Гордеюк Віктор Степанович. Він володіє компанією PEO-Trans. Проаналізувавши його сторінки в соцмережах, автори матеріалу дійшли висновку, що той навчається в одному з вищих військових навчальних закладів Білорусі. Рідний брат Віктора Гордіюка – Андрій проходить службу у 38 окремій десантно-штурмовій бригаді армії Білорусі.
Російський слід виявили і в акціях на кордоні України зі Словаччиною. Там організаторами блокування кордону виступили представники громадської організації «Союз автоперевізників Словаччини» (UNAS). Антиєвропейська праворадикальна партія «Наша Словаччина» ці акції підтримала.
Примітно, що ця партія виступає за «відновлення дружніх зв’язків» з Росією. Її лідер Маріан Котлеба у 2014 році написав листа екс-президенту-втікачу Віктору Януковичу, де Революцію Гідності порівняв з «тероризмом».
Нагадаємо, що польські перевізники після попередження з 6 листопада заблокували на кордоні з Україною пункти пропуску «Ягодин-Дорогуськ», «Краківець-Корчова» та «Рава-Руська-Хребене». Причина — невдоволення скасуванням після повномасштабного вторгнення вимоги для українських перевізників одержувати дозвіл на перетин кордону, як це було раніше.
Відомо, що збитки українських перевізників становлять 350 євро за добу. Натомість українська економіка через блокування кордонів польськими страйкарями зазнала збитків, які вже становлять понад 400 млн євро.
22 листопада польські перевізники оголосили, що планують блокувати пункт «Ягодин-Дорогуськ» на українсько-польському кордоні до лютого 2024 року. Лідер польських перевізників Рафал Меклер із ультраправого Національного руху також заявив, що блокаду з 23 листопада розширять на пункт пропуску «Медика-Шегіні».
Станом на 22 листопада є розуміння, що ситуація із блокуванням автомобільних пунктів пропуску на кордоні Польщі й України виходить за межі страйку, дозвіл на який отримували польські перевізники від своєї влади. Про це заявив віцепрезидент Асоціації міжнародних автоперевізників Володимир Балін на брифінгу у Медіацентрі Україна, повідомляє Укрінформ.
“У моєму розумінні те, що вчора було на Краківці — це більше схоже на страйк. Коли стояли машини, не заважали руху інших машин, і там були плакати: “Закінчуйте страйкувати, давайте працювати”. Там наші колеги — міжнародні перевізники зробили таку попереджувальну акцію, не перекриваючи дорогу. Так само мало би бути, на мою думку, і на польському кордоні. Ви хочете страйкувати — будь ласка. Плакати, ми їдемо, робимо свою роботу, і при цьому читаємо ваші плакати”, — сказав він.
Водночас, із польського боку фактично йдеться саме про блокування руху через кордон. При цьому, наголосив Балін, є порушення з боку страйкарів, які при отриманні дозволу на страйк зобов’язувалися, що будуть пропускати певні види товару — зокрема, гуманітарну допомогу і небезпечні вантажі, наприклад паливо.
“На сьогодні є відповідні особи, які фіксують, що це не здійснюється, і фактично ці машини стоять у загальній черзі. Це все накопичується, і доводиться до влади Польщі. І ми сподіваємось, що за порушення умов страйку він буде скасований. І поліція зробить так, щоб був проїзд. Це перший варіант”, — зазначив віцепрезидент АсМАП.
Іншим варіантом є припинення страйку у судовому порядку.
“Сьогодні уряд України і керівництво Європейської комісії звертається до Польщі офіційно і неофіційно з тим, щоби саме уряд Польщі скасував ці дозволи. На жаль, уряд у стані реформування, і скоріш за все поки не буде призначений вже новий повноцінний уряд — це питання не буде вирішене. Але ми залишаємо за собою право звернутись до суду, щоби розблокувати в судовому порядку, скасувати це рішення. Тобто ми зараз всіма намагаємося шляхами йти для того, щоб це питання було вирішене”, — наголосив Балін.
Водночас він не зміг дати відповідь на те, скільки часу може тривати розв’язання питання щодо блокування кордону.
“Тому що це чуже законодавство. Я спілкувався з декількома юристами українськими і не тільки українськими. На жаль, ніхто не може сказати про термін, тому що вони не розуміються саме на цьому законодавстві”, — зазначив він.
Балін пояснив, що українські юристи, які спеціалізуються на польському транспортному законодавстві, обізнані у питанні штрафів, але не у питанні блокування кордону.
“Тому ми знайшли адвокатів у Польщі, які готові взятися. І я думаю, що сьогодні у нас з ними буде зустріч у зумі, і ми будемо проговорювати ці всі питання. І коли вони нам скажуть певні дедлайни і певні зобов’язання, що сьогодні беруть на себе — підписуємо договори і починаємо з ними працювати. Або будемо шукати інших”, — підсумував віцепрезидент АсМАП.
Як повідомляв Укрінформ, з 6 листопада польські перевізники розпочали блокаду руху вантажівок біля трьох найбільших пунктів пропуску на кордоні з Україною. Серед вимог до уряду Польщі – повернення практики дозволів для українських перевізників; посилення для іноземців правил перевезень за ЄКМТ (Європейська конференція міністрів транспорту); неможливість реєструвати компанії в Польщі, якщо її фінансова діяльність відбувається не на території ЄС; створення окремої черги для автомобілів на номерах країн ЄС; створення окремої черги на всіх кордонах для порожніх фур та отримання доступу до української системи «Шлях».
Станом на 21 листопада українська і польська сторони не змогли домовитися щодо зняття блокади. Черги з вантажівок біля пунктів пропуску на польсько-українському кордоні сягають кількадесяти кілометрів, а час очікування на перетин кордон – навіть до 10 днів.
Ірина Королькова
