Атаки російських агресорів на українські порти безпосередньо впливають на світову продовольчу безпеку, наголосив заступник Міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Денис Башлик та підкреслив, що через постійні терористичні обстріли росією української критичної та аграрної інфраструктури світовий продовольчий ринок перебуває в кризовому стані. Світові ціни на зернові культури зростають після кожної атаки чорноморських і дунайських портів, інформує Урядовий портал. Це ще раз підтверджує роль України в забезпеченні продовольчої безпеки усього світу.
За словами Дениса Башлика, перш за все страждають країни Африки та Азії, жителі яких можуть опинитися на межі виживання, якщо Україна не зможе експортувати в достатній кількості зерно.
«Постійні атаки рф на портову інфраструктуру в Одесі та інших українських портах мають пряме відображення на соціальній і політичній стабільності, світових продовольчих цінах, що безпосередньо впливає на продовольчу безпеку», – відзначив заступник Міністра та зауважив, що Україна цьогоріч збере гарний врожай зернових і готова вже відправити в країни Африки та Азії мільйони тонн пшениці. Це стабілізує продовольчий ринок.
Головне зараз – це підтримка і допомога Україні з боку світової спільноти.
А тут є нюанси.
Навесні 2023 року країни-сусіди України в односторонньому порядку заборонили ввезення українського зерна. Нібито воно осідає на території цих країн, що негативно впливає на місцевих фемерів.
У вересні Європейська комісія скасувала обмеження на ввезення українського зерна, але Словаччина, Польща та Угорщина ввели національні заборони.
18 вересня Україна подала позов до Світової організації торгівлі щодо країн, які ввели «зернові» заборони.
В свою чергу, Польща, Чехія, Угорщина та Словаччина звернулись до України з закликом відкликати свою скаргу до Світової організації торгівлі — буцімто такий крок поліпшить атмосферу у відносинах.
«З великим подивом і занепокоєнням ми сприйняли рішення про подання скарги України до Світової організації торгівлі на нашу країну, і ми очікуємо, що Україна відкличе це рішення», — цитує заступника міністра сільського господарства Польщі Рішарда Бартосік УНІАН.
За його словами, глава українського Міністерства сільського господарства Микола Сольський не відповів на питання про відкликання скарги в ході переговорів в місті Зноймо в Чехії.
«Міністр сказав, що це не є ключовим питанням, але це ключове питання для нас. Це дуже важливо. Це б поліпшило клімат, і ми б уникли багатомісячних розглядів», — вказав польський чиновник.
Але відкликання скарги (якщо Україна піде на це) жодним чином не вплине на позицію щодо зернового ембарго: Бартосік вказав, що на його користь говорять «обсяги транзиту, які збільшуються з кожним днем, з кожним тижнем, з кожним місяцем, тому незрозуміло, чому ЄС не продовжив своє обмеження» та нагадав, що українське зерно має йти в пункти призначення, а не осідати в транзитних країнах.
Зʼявнилось і нове непорозуміння: «Ми не можемо погодитися на це, тому що ми вважаємо, що ми повинні бути тими, хто видає ліцензії на те, щоб приймати або не приймати зерно. Ми вважаємо, що така позиція може призвести до неконтрольованого потоку зерна в нашу країну», — вважає польский чиновник.
Це — реакція на запровадження Україною нового механізму верифікації та погодження чотирьох груп українського аграрного експорту.
26 вересня підписано постанову про запровадження механізму верифікації та погодження 4-х груп українського аграрного експорту для п’яти сусідніх країн. Як повідомив Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль під час засідання Кабінету Міністрів, Україна готує відповідні документи з Румунією та Болгарією.
«Ці країни не порушували торговельних правил Євросоюзу та Угоду про асоціацію і не вводили односторонні обмеження. Дякую за це, Україна надзвичайно цінує відповідальне партнерство», — зазначив Денис Шмигаль.
Глава українського Уряду підкреслив, що для вирішення зернової кризи Україна представила механізм верифікації та авторизації чотирьох видів аграрної продукції, який підтримала Європейська комісія.
«4 країни опрацювали український план, висловили свої конструктивні зауваження і пропозиції та готові до обговорення. І лише одна держава — проти. На жаль… У нас немає цьому ані логічного, ані економічного пояснення», — зауважив Прем’єр-міністр.
Денис Шмигаль подякував партнерам з Європейської комісії за координацію в питанні експорту української аграрної продукції. Він ще раз підкреслив, що Україна завжди відкрита до компромісу та конструктивного діалогу: «Вкотре закликаю бути єдиними в захисті наших спільних цінностей, у захисті нашого спільного майбутнього, у захисті нашого спільного європейського дому».
Міністр аграрної політики і продовольства України Микола Сольський розповів: «Ця процедура передбачає видачу ліцензії від українського уряду протягом 30 днів з дня отримання заявки на експорт. Протягом цих 30 днів Україна інформує Європейську Комісію та відповідну країну про отримання заявки на експорт».
Механізм, коли експорт без погодження від країни-сусіда не відбувається, є максимально конструктивним і зрозумілим та враховує інтереси всіх сторін, запевнив він.
Україна надіслала країнам-сусідам пропозиції, як саме діятиме такий механізм, та очікує від них відповіді та можливі варіанти рішень.
Міністр подякував кожній країні за розуміння, бажання і можливість спілкуватися для вирішення ситуації з українським агроекспортом.
«Дякую Болгарії, за те, що витримали такий шалений тиск, за готовність до переговорів і пошуку конструктивних рішень. Румунії — за розуміння і максимальну підтримку. Спасибі Угорщині та Словаччині за те, що вислухали наші пропозиції і готові їх обговорювати далі. Окремо дякуємо Польщі за ту максимальну підтримку, яка завжди була і є зараз. (…) Наші продуктивні переговори — це ключ до успішного врегулювання ситуації та стабільності в аграрному секторі кожної з країн», — наголосив Сольський.
Очікується, що 28 вересня координаційна платформа з питань експорту і транзиту фіналізує ці пропозиції, щоб план почав діяти якнайшвидше.
«Вдячні всім сусідам, які відкриті до компромісу. У свою чергу, завжди готові йти на конструктивний діалог. Саме на діалог, а не на політичні ігри, де ставка надто висока – наша єдність і наша солідарність», – сказав прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Далі буде…
Ірина Королькова
