Одеська область сьогодні є не тільки транспортним хабом, а й територією, де сільське господарство розвивається та планує на перспективу.
6 вересня відбувся наймасштабний захід м’ясопереробної галузі України — MEAT FORUM 2023, на якому представники Міністерства аграрної політики, регіональних військових адміністрацій, керівники профільних асоціацій, м’ясокомбінатів, торговельних мереж, фермери відверто обговорили сучасний стан розвитку тваринництва з метою спільної розробки стратегічних рішень відновлення галузі.
Війна в Україні має серйозні наслідки для сільського господарства, зокрема для тваринництва: за попередніми оцінками, під час війни втрачено 15-20% поголів’я великої рогатої худоби, свиней і птиці.
Та на зустрічі йшлося про перспективи – про виклики євроінтеграції, шляхи вирішення проблем м’ясної сировини, роботу програми підтримки тваринництва на місцях, про те, як створити додану вартість м’ясного бізнесу та запустити фірмові магазини та інше.
Місцеві виробники сьогодні стають певним гарантом продовольчої безпеки держави. До того ж якість їхньої продукції вже на рівні аналогів від великих українських і європейських виробників.
7-8 вересня в Центрі етнографічного та зеленого туризму «Фрумушика-Нова» проходить Друга міжнародна конференція “Бессарабський технологічний хаб: Розробка інноваційних, технологічних проєктів для сталого розвитку громад півдня України та Республіки Молдова з використанням програмного забезпечення ARCGIS від компанії ESRI США” та за участі USAID АГРО.
Сам порядок денний є доказом незламності українського народу.
Про що думають аграрії півдня Одещини під час повномасштабної воєнної агресії росії проти України, коли американські генерали заявляють, що такої інтенсивності боїв не бачили?
Ключовими темами обговорення у Фрумушиці стали транскордонна співпраця як запорука сталого розвитку територій, інновації в агровиробництві з урахуванням змін клімату, цифрове забезпечення розвитку регіональних, транскордонних та екологічних проєктів.
8 вересня, за ініціативи Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України та за сприянням проєкту USAID ERA (Canada) наукова та аграрна спільноти обговорювали особливості проведення осінньої посівної компанії на півдні та сході України в умовах воєнного стану, коли українські аграрії зіткнулися з ризиками, що підірвали рентабельність виробництва та ускладнили виживання бізнесу.
В посівну втручається не лише війна, а й погода: відсутність вологи у ґрунті змушує аграріїв ретельно підбирати більш економічно доцільні рішення та насіннєвий матеріал (він забезпечує приріст врожаю на 0,3–0,7 т/га!).
Тому збільшення валового виробництва зерна високої якості є пріоритетним напрямом для промислового комплексу південних областей України, вважає в.о. директора Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААНУ Раіса Вожегова: «Актуальність цього напрямку посилюється ще і через підвищення посушливості клімату, зміни вегетаційного періоду, що призводить до коригування строків сівби озимих і ранніх ярих культур, а також основного обробітку ґрунту та удобрення”.
Про рівень заходу свідчить рівень представництва: учасниками зустрічі стали начальник Херсонського обласного центру з гідрометеорології державної гідрометеорологічної служби МНС України Юрій Кіріяк; кандидат географічних наук, доцент, провідний науковий співробітник відділу кліматично орієнтованих агротехнологій Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН Оксана Вольвач; кандидат сільськогосподарських наук, директор Одеської філії державної установи «Інститут охорони ґрунтів України», старший науковий співробітник Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН Елгуджа Куліджанов, доктор сільськогосподарських наук, професор, академік НААН, завідувач відділу селекції та насінництва пшениці Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення НААН Микола Литвиненко та інші.
А 11 вересня за урядовою грантовою програмою єРобота державну фінансову допомогу на суму понад 10,2 млн. гривень на розвиток садівництва, ягідництва, виноградарства отримали 4 нові агрокомпанії: ТОВ «Мрія», ТОВ «Дунайський аграрій», ФГ «Данило і К» та ФК «Голд». Про це повідомила директорка Департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської ОВА Алла Стоянова та зазначила, що «в Україні цьогоріч 107 господарств отримали державну допомогу на суму 414 млн. гривень на розвиток садів і теплиць. За напрямком розвитку садівництва виплачено 334,9 млн. гривень для 91 підприємства.
Для розвитку садів в Одеської області в цілому залучено понад 3 млн. гривень – і це не остаточна сума: Алла Стоянова заявила про можливість отримати додаткові гроші на розвиток підприємств: «Урядова грантова програма діє з 1 липня 2022 року і передбачає підтримку малого і середнього бізнесу. Серед її переваг – можливість для кожного, який хоче створити чи розвивати власний бізнес за напрямками «Своя справа», «Свій сад», «Своя теплиця», «Новий рівень». Гранти надаються у розмірі не більше 70 % вартості проєкту, але не більше 10 млн гривень. Заявник має профінансувати власними або кредитними коштами не менше 30% вартості проєкту».
Важливо, що обов’язковою умовою є відкриття нових робочих місць: для садів — від 5 до 10 постійних і 125-425 сезонних робітників залежно від найменування насаджень, для теплиць — не менше 14 осіб на один гектар.
Чиновниця звернулась до кожного, хто працює в аграрному секторі: «Якщо є можливість взяти участь в програмах підтримки, дійте! Якщо потрібна допомога або консультація, звертайтесь! Саме на ваших плечах зараз тримається економіка держави!».
«Громади України продемонстрували всьому світу, що війна — не привід, щоб скласти руки. Як і Збройні Сили України, громади показали свою стійкість. Органи місцевого самоврядування Одещини зустрічали переселенців, допомагали військовим, впроваджували унікальні програми та проєкти. Йде другий рік війни, але з впевненістю можна сказати: громади впоралися зі своїми обов’язками та зробили значний вклад у те, що Україна не просто тримає удар, а й перейшла до контрнаступу та звільнила значну кількість своїх територій. Більш того, наші міста, села та селища робили це в умовах гострого дефіциту грошових коштів, що лише додає їм честі», — зазначила Алла Стоянова.
Іван Кюссе , голова Бородінської селищної ради зазначив, що “війна — мінус. Нестача коштів — мінус. Але мінус на мінус дає плюс. Є багато міжнародних програм та проєктів, участь в яких дозволяє вирішити певні завдання з розвитку громад. Один з головних для нас напрямків — транскордонне співробітництво. Ми бачимо перспективу у створенні унікального проєкту “Еврорегіон “Буджак”. Це форма прикордонного співробітництва між сусідніми територіальними громадами та місцевими органами влади України та Молдови. Ми — не конкуренти, ми – партнери. Цей підхід дозволить вийти на новій рівень відносин”.
Розвиток аграрної галузі може стати справжнім каталізатором змін і ключовим фактором для відновлення економіки України, адже завдяки діяльності аграріїв забезпечується задоволення локального споживчого попиту, а підприємці, створюючи локальні бізнеси, стимулюють зайнятість, сплачують переважно місцеві податки й збори, а також формують ресурс для пенсійного забезпечення.
Це особливо цінно в умовах важких економічних обставин, спричинених війною.
Підприємці, органи влади, волонтерські організації та інші стейкхолдери працюють разом, щоб забезпечити ефективне функціонування економічної інфраструктури по всій країні, поки військові тримають фронт, підкреслює чиновниця.
Місцеве самоврядування в умовах війни починає фазу зростання, підтримуючи при цьому економіку.
