Не чекаючи перемоги: як бізнесу отримати від держави гроші на свій розвиток під час війни

Повномасштабна війна Росії проти нашої країни, яка триває вже рік, стала надзвичайним викликом як для всієї української економіки в цілому, так і для кожного окремого підприємства та бізнесу. За оцінками уряду, валовий продукт України за підсумками 2022 року впав приблизно на третину. А з урахуванням постійних ворожих ракетних ударів по енергетичній інфраструктурі, у поточному році навряд чи варто очікувати на помітне економічне зростання.

За даними опитування Європейської бізнес асоціації, через атаки рашистів на об’єкти національної енергетики 8% представників малого та середнього бізнесу були вимушені призупинити свою роботу, а ще 20% були вимушені якийсь час не працювати.

Не треба забувати, що через війну не працює або суттєво скоротила виробництво частина великого українського бізнесу. Особливо це відчувається у гірничо-металургійному комплексі та у портовій галузі, які завдяки роботі на іноземні ринки забезпечували значні бюджетні надходження та генерували валютну виручку.

Негативні тенденції у роботі бізнесу призвели до ще однієї великої проблеми – зростання безробіття в країні. І хоча на сьогодні офіційно зареєстрованих безробітних лише близько 160 тисяч, проте фактичний показник щонайменше в п’ятнадцять разів більше. За даними Міністерства економіки, на кінець 2022 року фактична кількість безробітних в Україні становила 2,6 мільйона осіб, а у 2023 році прогнозується зростання цієї цифри до більш як 2,8 мільйона.

Варто додати, що на даний час у Державній службі зайнятості актуальними є 26 тисяч вакансій, тобто на одне місце претендують шість офіційно зареєстрованих безробітних. І основна частина цих вакансій передбачена для кваліфікованих робітників.

Програми державної допомоги

Розуміючи, що гострі проблеми бізнесу та безробіття потрібно вирішувати комплексно і своєчасно, уряд у липні минулого року запустив проект «єРобота». Він складався з чотирьох грантових програм, які саме і були спрямовані на активізацію підприємницької діяльності та стимулювання створення нових робочих місць.

Програма «Власна справа» передбачає видачу мікрогрантів в розмірі від 50 до 250 тис. гривень на відкриття чи розвиток бізнесу. За програмою розвитку переробних підприємств «Новий рівень» бізнес може отримати гранти в розмірі до 8 млн гривень.

Крім цього, дві програми «Свій сад» та «Своя теплиця» діють на умовах співфінансування. Перша передбачає гранти на закладку саду та виноградарство – до 400 тис. гривень за гектар. Друга направлена на започаткування й розвиток тепличного господарства — грант складатиме до 7 млн гривень за два гектари. Обидві ці програми передбачають, що грант не має перевищувати 70 відсотків вартості проекту.

Загалом за 2022 рік за різними напрямками проекту «єРобота» було надано грантів на понад 1,5 млрд. гривень. За програмою «Власна справа» було подано понад 16 тисяч заяв і понад 3300 заявників отримали мікрогранти на загальну суму 777 млн. гривень. Підприємці, що отримали минулого року мікрогранти, створять понад вісім тисяч нових робочих місць.

Як отримати державний грант

Зважаючи на сьогоднішні складні реалії та велику зацікавленість серед українців в отриманні допомоги від держави, усі чотири програми проекту «єРобота» продовжили і на 2023 рік. Про це у коментарі УНІАН зазначила заступниця міністра економіки Тетяна Бережна.

«З початку 2023 року українці подали вже понад 800 заяв на отримання грантів за різними програмами, понад 700 з них — на отримання мікрогрантів. Як і минулого року, програма «Власна справа» є найбільш популярною серед українців», — зазначила вона.

За її словами, людина, яка хоче отримати грант, не повинна мати заборгованості перед бюджетом, не перебувати і не здійснювати господарську діяльність на тимчасово окупованих територіях чи на території Росії та не перебувати під санкціями, не мати порушених проти неї справ про банкрутство та рішень суду про притягнення до кримінальної відповідальності за корупцію.

«Обов’язковою умовою отримання фінансової підтримки від держави у вигляді гранту є створення підприємцем нових робочих місць. Від одного-двох робочих місць при отриманні мікрогранту, до кількох десятків — при отриманні гранту за іншими програмами», — додала Бережна.

Подача заявки на всі напрямки проекту «єРобота» здійснюється через державний портал «Дія». Разом з заявкою потрібно подати бізнес-план, а також додаткові документи, залежно від напрямку грантової програми.

«Наприклад, для отримання гранту за програмою «Своя теплиця» необхідно також додати проект створення модульної теплиці з кошторисною документацією, за програмою «Свій сад» – проект висадки насаджень», — зазначила заступниця міністра.

Якщо грант надається на умовах співфінансування, після отримання позитивного висновку щодо надання гранту підприємець має перерахувати свою частину вартості проекту на банківський рахунок, після чого на той же рахунок перерахують сам грант.

З 13 лютого розпочалася вже друга хвиля прийому заяв від українців на отримання грантів від держави на розвиток власної справи. Триватиме вона до кінця цього місяця. Всього у 2023 році передбачено двадцять таких хвиль. Бюджет на програму «Власна справа» цього року становить 1,8 млрд. грн, українцям планують видати понад 7000 мікрогрантів на старт або розвиток бізнесу.

Розширення напрямів підтримки

В уряді надалі планують збільшувати перелік напрямів, за якими українці зможуть отримати фінансову допомогу від держави, щоб забезпечити себе та інших робочими місцями.

З-поміж іншого, вирішення проблеми безробіття має торкнутись і вразливих верств суспільства, зокрема осіб з інвалідністю, ветеранів, молоді без досвіду роботи, внутрішніх переселенців. Перший віце-прем’єр-міністр — міністр економіки Юлія Свириденко, у свою чергу, вже повідомила про запуск проекту «Робота без бар’єрів».

«Сьогодні 40% безробітних – це саме такі люди і вони можуть зіткнутися з бар’єрами у доступі до гідної праці. Тому ми розширюємо програми стимулювання зайнятості, щоб допомогти всім, хто хоче працювати і зробити внесок у відбудову й розвиток нашої країни», — зазначила вона.

Особливу увагу в міністерстві приділяють саме інтеграції ветеранів у ринок праці та підприємництво. Тому з 1 квітня для них буде запроваджено додаткові грантові програми.

«Спрощуємо умови доступу ветеранів на ринок охоронних послуг, відповідні зміни до законодавства будуть внесені вже в березні. Для осіб з інвалідністю запровадимо субсидовані робочі місця — фінансово стимулюватимемо роботодавців брати на роботу таких людей», — заявила Свириденко.

Крім того, з 1 квітня за програмою «Власна справа» ветерани зможуть отримати грант на розвиток бізнесу до 250 тис. гривень, другий з подружжя ветерана – грант до 500 тис. гривень, а консорціум ветеранів — грант до 1 млн. гривень.

Також з 1 квітня спільно з Міністерством цифрової трансформації заплановано запуск грантової програми «Старт в ІТ», за якою українці можуть отримати гранти на навчання у сфері сучасних інформаційних технологій.

Практичний досвід підприємця

Своїм досвідом отримання державного гранту в рамках програми «Власна справа» з агенцією УНІАН поділився підприємець Євген з Луцька, який має автомийку, але йому не вистачало грошей на додаткове обладнання для розширення свого бізнесу.

За словами Євгена, спочатку на порталі «Дія» чи у мобільному застосунку потрібно подати заяву на отримання гранту разом із бізнес-планом власного проекту. Далі близько місяця ці документи перевіряють спеціалісти «Ощадбанку». У разі позитивного висновку інформація передається в центр зайнятості. Спочатку потрібно пройти співбесіду у міському центрі зайнятості, а потім ще одну – в обласному.

«Головні питання були по цифрах, які я вказав у бізнес плані. Питали: чому саме це обладнання мені потрібно, які його переваги. Не можу сказати, що у центрі зайнятості задавали дуже прискіпливі питання, вони радше хотіли перевірити справжність моїх намірів та обізнаність у своєму бізнесі», – зазначив Євген.

Позитивної відповіді від обласного центру зайнятості підприємець чекав близько двадцяти днів. Якщо додати місяць на обробку заяви у державному банку, то вийшло майже два місяці. Такий строк очікування є чи найголовнішим недоліком програми, адже через зростання споживчих цін в країні ефект від неї буде меншим, ніж міг би бути.

«Я передбачав у своєму бізнес-плані одну вартість обладнання, але за майже місяць очікування на отримання грошей воно вже встигло здрожчати. Тому довелося переглядати свої витрати та суттєво економити. Але думаю, що за пів року можу повернутися до своїх прогнозів, які зазначив у бізнес-плані», — зазначив мешканець Луцька Євген.

Програми проекту «єРобота» не є панацеєю у вирішенні проблеми падіння національної економіки. Найголовнішим фактором ризику було і залишається продовження бойових дій з боку російських загарбників, а після перемоги економічна активність в Україні однозначно буде відновлюватися надшвидкими темпами, створюючи сотні тисяч нових робочих місць.

Проте сьогодні, під час війни та значної невизначеності щодо того, скільки ще триватимуть спроби рашистів захопити українську землю, держава має робити ставку саме на збільшення частки найбільш активної частину населення – підприємців.

Вони не тільки забезпечать роботою та зарплатнею себе, а й дадуть зарплату як мінімум одному чи двом громадянам. Саме тому уряду потрібно не просто продовжувати свою ініціативу, а суттєво збільшувати фінансування програм з розвитку бізнесу та започаткування власної справи. Всі ці кошти повернуться у вигляді податків з доходів українців, які ще сьогодні можуть бути безробітними.

Для підвищення ефективності цієї допомоги потрібно зменшити терміни очікування підприємцями позитивної відповіді від центрів зайнятості, щоб вони скоріше почали втілювати в життя свої задуми. Крім того, державі потрібно більш широко інформувати населення щодо своїх ініціатив по підтримці національного бізнесу і надавати підприємцям початківцям консультаційні послуги. Все це дасть позитивні результати вже у найближчий час.

Не будемо забувати про те, що урядовці неодноразово заявляли про намір відбудовувати вітчизняну економіку за рахунок малого та середнього бізнесу. Тож, потрібно, щоб ці слова підкріплювалися ділами у вигляді державних грантів та збільшення іншої допомоги підприємцям.

Дмитро Шварц

Автор записи: odessabiz

Добавить комментарий