В умовах триваючої кровопролитної війни, яку веде проти нашої держави агресивна Росія, економіка України суттєво скоротилася. За прогнозами Національного банку та Міністерства економіки, падіння цього року становитиме близько 33%. Якщо минулого року загальний обсяг валового внутрішнього продукту країни досягав майже 200 млрд. доларів, то цього – не перевищить і 140 млрд. доларів.
Однією із важливих причин економічної кризи, викликаною війною, є скорочення експорту і, відповідно, зниження валютної виручки, яка надходить в Україну за продані товари і послуги. Як наслідок, з початку лютого курс національної валюти до готівкового долара девальвував майже на 50%. Так, якщо до початку великої війни один долар коштував приблизно 28 гривень, то у грудні в обмінниках національна валюта коливається на рівні близько 40 гривень за долар.
Це при тому, що до початку повномасштабного вторгнення агресора (січень та лютий) український експорт демонстрував дуже позитивну динаміку – зростання до аналогічного періоду минулого року становило 34%. У березні зі зрозумілих причин відбувся обвал експорту на 50%. Повільне відновлення почалося лише в травні, а найбільший обсяг експорту з початку широкомасштабної війни було зафіксовано у серпні у зв’язку з частковим розблокуванням українських чорноморських портів (3,4 млрд. доларів).
В цілому за десять місяців 2022 року, за даними Державної служби статистики, товарообіг в Україні становив 81 млрд. доларів. У січні – жовтні наша держава імпортувала товарів на 44 млрд. доларів, а експортувала лише на майже на 37 млрд. доларів. Якщо порівняти з аналогічним періодом минулого року, то експорт скоротився на 32%, а імпорт – на 24%.
Трійка найбільш експортованих з України товарів: продовольчі товари (18,5 млрд. доларів), метали та вироби з них (5,4 млрд. доларів), машини, устаткування і транспорт (3,6 млрд. доларів). Найбільше імпортували до України транспортні засоби і обладнання (12 млрд. доларів), паливно-енергетичні товари (10 млрд. доларів), продукцію хімічної промисловості (8 млрд. доларів).
На жаль, як за прогнозами експертів, так і офіційних державних структур, наступного року у разі продовження великої війни очікувати на суттєве зростання експортних результатів України не варто.
Однак навіть у складних воєнних умовах можна вчинити ряд заходів, які допоможуть, як мінімум, зменшити ризики подальшого падіння експортних надходжень і забезпечити таким чином стабільний обсяг надходжень валютної виручки в середину країну за продані товари і послуги.
Відхід від сировинного експорту
Вірити у казки про те, що війна завершиться за два-три тижні бізнес та громадяни уже давно перестали і по трохи навчилися жити у складних воєнних умовах, які стали для нас повсякденною реальністю.
Тепер необхідно почати активніше використовувати цей досвід у експортній політиці нашої держави. Мова йде про те, що якщо немає можливості нарощувати обсяг експорту через логістичні проблеми та інші військові ризики, то варто ефективніше використовувати ті можливості, які маємо, а саме робити продукцію з більшою доданою вартістю. По-перше, перероблену продукцію легше і дешевше транспортувати, а, по-друге, вона може принести значно більше валютної виручки в країну.
Наприклад, замість щорічного експорту в 40 млн. тонн зерна можна було б у перспективі вивозити близько 10 млн. тонн продукції його переробки.
«Це може бути спирт, борошно, готові продукти харчування, корми для тварин і багато інших товарів, які можуть вироблятися із зернового матеріалу. Також Україна може спокійно почати продавати до країн ЄС рапсову олію замість насіння, зайнявши місце країн-агресорів Росії та Білорусі», — розповів УНІАН економічний експерт Сергій Костянтинов.
Є також можливості продовжувати нарощувати додану вартість і в металургійному експорті.
«Руду і металобрухт треба переробляти в напівфабрикати, а напівфабрикат — в готовий прокат, причому із декількома етапами обробки, кожна з яких буде формувати більшу додану вартість. Тобто робити те саме, що з наших напівфабрикатів робили турки, виплавляючи якісну сталь», -зазначив економіст Олексій Кущ.
«А вже на основі цього продукту слід розвивати власне машинобудування, передусім сільськогосподарське та пов´язане з енергетикою, транспортом, залізницею, комунальним господарством і ВПК», — додав експерт.
Допомога підприємцям-експортерам
В арсеналі держави є різні економічні інструменти, які ще до нашої перемоги у війні могли би посприяти нарощенню експорту з більшою доданою вартістю. За оцінками аналітиків, цьому би могло посприяти створення стимулів для переробних підприємств, страхування від військових ризиків, ширший доступ до дешевого кредитування, а також здешевлення логістики через переобладнання українських залізничних колій на європейські стандарти.
«Звісно, говорити і планувати легко, а робити – важко. Але у держави попри всі проблеми є можливості до більш активного заохочення підприємців більше експортувати товарів з доданою вартістю. Найпростішим кроком буде почати поступово обмежувати експорт сировинної продукції», — підкреслив Костянтинов.
«Також варто створити програму хоча б часткової компенсації капітальних інвестицій через податки та організувати за аналогією програми «5-7-9» спеціальні пільгові кредити для нових підприємців, які хочуть працювати на експорт. Для таких категорії підприємців станом на зараз жодних пільг не передбачено», — додав експерт.
Фахівці підкреслюють, що з початку руйнівної війни влада, на жаль, менше акцентує увагу на необхідності збільшувати технологічний експорт, а більше — на традиційні і зрозумілі для України сировинні товари.
«Є домовленості по «зерновій угоді». Але жодної такої пріоретизації немає для галузей, які працюють в структурі високої доданої вартості. Тобто якщо я, наприклад, виробляю компресори і їх експортую, чи виробляю лазерний станок і його експортую, чи торгівельне обладнання — з погляду логістики всі ці товари поза першочерговою увагою уряду», — розповів генеральний директор Федерації роботодавців України Руслан Іллічов.
За словами Іллічова, допомогли би вирішити проблему такі рішення, як розширення морського зернового коридору, чи включення до нього продукції ГМК, чи будівництво нових переходів на кордонах.
«Також важливо варто нарешті вирішити питання щодо спрощеного фітосанітарного контролю, чи взагалі винесення цього контролю за межі пункту пропуску, наприклад, в середину країни, або проводити подвійний митний контроль», — додав експерт.
У владі обіцяють, що найближчим часом збільшать підтримку для бізнесу, який експортує високотехнологічну продукцію закордон. І вже навіть говорять, що розробляють певні механізми для досягнення цієї мети.
«Спільно з Національним банком України та парламентом нам вдалося оперативно напрацювати механізм, який дозволив перезапустити Експортно-кредитне агентство України (ЕКА), створене державою для стимулювання масштабної експансії українського несировинного експорту на світові ринки, у дієвий інструмент підтримки економіки під час війни, — розповіла віце-прем’єр та міністр економіки України Юлія Свириденко. — Ми розширили перелік товарів, експорт яких може бути підтриманий ЕКА, — з 16% товарного експорту за номенклатурою до 41%».
Уряд також планує протягом 10 років трансформувати перехідну економіку України в економіку розвинену. Для цього показник українського ВВП має вирости з 4 тис. доларів на душу населення на рік до суми, втричі більшої — 12 тис. доларів. Також планують протягом наступних 5 років збільшити обсяги несировинного експорту на 100 мільярдів гривень (3 млрд доларів) та створити 26 тисяч робочих місць.
Зменшуємо імпортну залежність
Україні необхідно по можливості також зменшувати імпортну залежність від тих товарів і послуг, які є змога створювати з аналогічним співвідношенням ціни та якості в середині країни.
За словами експертів, це не лише допоможе збалансувати торговий баланс, але і зменшить непродуктивний відтік валютної виручки з України та буде сприяти збільшенню робочих місць, що дуже важливо в умовах прогнозованого безробіття в нашій державі на рівні 30% до кінця цього та у 2023 році.
«Варто нарешті почати активніше підтримувати маленьких та середній підприємців, допомагати їм активніше нарощувати виробництво. Мова йде зокрема про нових підприємців, які працюють менше одного року. Для них, наприклад, закритий доступ до пільгового кредитування на умовах «5-7-9%», — зауважив економічний експерт Костянтинов.
Поряд з цим у жодному разі не можна стимулювати нарощення імпорту (тих товарів, які можна виробляти в Україні навіть в умовах війни) різними пільгами та квотами. У перші місяці повномасштабної російської агресії було тимчасово ухвалене таке рішення, щоб наша економіка адаптувалася до нових умов роботи, однак в довгостроковій перспективі це шкодить місцевим виробникам.
«Скасування податкових пільг для імпортерів улітку – це було правильне рішення. Взагалі, на мою думку, не варто було їх вводити, бо це поставило наших виробників та іноземних у нерівні умови. Також позитивно відобразився перегляд офіційного курсу Національним банком і наближення його до ринкового. Бо, звісно, дуже вигідно було імпортерам, але ж платили за все це золотовалютними резервами, які мають властивість швидко закінчуватися», — розповів експерт Костянтинов.
Безумовно, в короткостроковій перспективі Україна не зможе зменшити обсяг імпорту енергоресурсів, оскільки усі програми щодо нарощення видобутку газу не мали успіху. Також в умовах продовження ударів агресора по енергоструктурі країни необхідно буде відновити імпорт електрики, хоча ще декілька місяців тому наша держава була її експортером в країни ЄС.
«Відновлення імпорту триватиме, зокрема за рахунок нарощування закупівель енергоносіїв, потрібних для проходження опалювального сезону. Енергетична складова відіграватиме вагому роль і у 2023 році, ураховуючи гостру потребу в поповненні запасів і високі ціни на газ та нафтопродукти», — прогнозують в Національному банку.
Однак, за оцінками Центробанку, у 2024 році імпорт енергоресурсів може знизитися на понад 20% через прогнозоване падіння світових цін. Це означає, що порівняно з попереднім прогнозом імпорт неенергетичних товарів зростатиме швидше, ніж очікувалося. Основні причини цього — стрімкіше відновлення внутрішнього попиту, а також більші потреби для відбудови національної економіки через масштабні руйнування, які спричинила війна.
«Нарощування імпорту зумовлюватиме, зокрема, й потреба в заміщенні вітчизняних товарів, виробництво яких обмежене або неможливе внаслідок руйнувань, насамперед продукції металургії. У результаті дефіцит торгівлі на прогнозному горизонті значно розшириться», — прогнозують в НБУ.
Ставка на розвиток інформаційних технологій
Експерти підкреслюють, що в умовах скорочення традиційного сировинного експорту Україні також потрібно шукати альтернативу в розширенні послуг нематеріального характеру.
«Через російську агресію найбільше скоротився експорт такими галузями як машинобудування, хімічна промисловість, мінеральні продукти. І тут не варто сподіватись на диво, бо багато підприємств зазначених галузей просто зруйновані Росією в ході війни і не можуть бути відновлені в короткі терміни. На мій погляд, можна досягти подальшого збільшення експортних надходжень з боку ІТ-індустрії та запропонувати «спеціальні» умови для нетоварних бізнесів. Треба використати переваги нетоварних груп, що експортуються та не залежати від логістичних та енергетичних криз», — розповіла УНІАН доктор економічних наук Вікторія Рудевська.
І, дійсно, якщо подивитися на цьогорічні результати експорту Україною IT-послуг, то можна лише порадіти: вони зросли на 10% до 6 млрд. доларів, перевищивши показник за 10 місяців 2021 року на 542 млн. доларів.
В цілому ж ІТ-експорт за останні п’ять років зріс на 5,1 млрд. і має величезний потенціал до подальшого зростання навіть попри війну. За прогнозом, за підсумками 2022 році він становитиме 7,6 млрд. доларів, що є втричі більшим, ніж показник 2017 року.
Однак постає питання, як в умовах відключень світла та інших пов’язаних з війною ризиків продовжити збільшення продажу українських IT-послуг закордон і наступного 2023 року?
У експертному середовищі говорять також про те, що головне – варто різними бюрократичними перепонами не заважати нашим ІТ-спеціалістам працювати, а навпаки створювати як можна кращі податкові умови.
«Звісно, в умовах війни це дуже важко робити. Бо немає можливості забезпечити базову потребу – безпеку. Однак в перспективі після нашої перемоги варто активніше працювати з цим питанням, бо накопичилося насправді немало проблем на цьому напрямку, зокрема у податковій сфері. Значна частка IT сектору в нашій державі працює в сіру, що зменшує захищеність самих працівників, і створює нерівні умови на цьому ринку в цілому», — розповів експерт Костянтинов.
Українська економіка зараз знаходиться у важкому становищі і потребує підтримки не лише західних партнерів у вигляді грантових і кредитних коштів, але і постійного надходження валютної виручки від експорту товарів та послуг. Це важливо, бо, по-перше, значну частину наданих донорських коштів хоч і з невеликим відсотком, але треба буде повернути, а, по-друге, рано чи пізно умови отримання допомоги будуть ставати все жорсткішими.
Тому, дякуючи міжнародним друзям і партнерам за підтримку, сподіватися у довгостроковій перспективі маємо лише на власні сили – громадян та вітчизняний бізнес, який сплачує податки та має можливості для продовження експорту попри війну.
Якщо наша держава за прикладом того ж постійно воюючого Ізраїлю зможе досягти поступового нарощення експорту за кордон послуг та товарів з доданою вартістю, то це допоможе не лише стабілізувати курс гривні, стримати інфляцію, але і почати відновлювати рівень життя громадян та, зрештою, наблизити день нашої перемоги.
