Українська банківська система стикнулася з величезними викликами у зв’язку з початком російським агресором руйнівної війни проти нашої держави. Не без проблем, але поступово банки пристосовуються до нових умов, пише УНІАН.
Україна уже сьомий місяць воює не лише з агресивним російським сусідом, який здійснив безпідставне злочинне вторгнення на територію нашої мирної держави. Активна боротьба триває на фінансовому фронті, і тут важливе значення мають стабільність та прогнозованість роботи національної банківської системи.
На щастя, у найвідповідальніший період фінансова система країни вистояла. Національний банк зафіксував офіційний курс гривні, увів ряд обмежень на здійснення розрахункових операцій у іноземній валюті, підвищив облікову ставку для стримування зростання інфляції.
При прогнозованому рівні інфляції до кінця року на рівні 30% банки зараз пропонують українцям розміщувати короткострокові депозитні вклади у гривні під 10-18% річних, а довгострокові терміном понад один рік – під 8-14%.
Водночас вартість споживчих кредитів для громадян коливається на рівні 50% річних.
Нацбанк пом’якшив ряд нормативів роботи комерційних банків.
Вчинені заходи дозволили, за винятком декількох учасників ринку, стабілізувати роботу банків, стимулювати їх змінити власні бізнес-моделі, а також сконцентрувати наявні ресурси на користь кредитування важливих для української економіки галузей за підтримки держави.
По-перше, безумовно, мова йде про фінансування аграріїв для успішного проведення посівної кампанії.
Однак, попри стабілізацію роботи, все ще існує багато ризиків та проблем, з якими банкам важко впоратися в умовах війни. І вони змушені йти на радикальні кроки для того, аби пристосуватися до нових складних реалій. У тому числі змушені скорочувати кількість відділень, підвищувати вимоги до клієнтів-боржників, а також відходити від довгострокових та середньострокових стратегій на користь короткострокового планування.
Виклики та ризики
Після перших шести місяців повномасштабної війни банкіри вже розуміють, які проблеми їх очікують далі. І зараз працюють над тим, щоб сформувати достатню кількість ресурсів, аби мати змогу протистояти цим викликам, залишитися працювати на ринку та гарантувати своїм клієнтам надійність збереження заощаджень та вчасне проведення грошових операцій.
За словами голова ради Незалежної асоціації банків України Олени Коробкової, зараз існує п’ять головних викликів, які актуальні для всіх учасників банківського ринку країни.
«Перший виклик – це зниження доходів відносно витрат. Другий – зростання частки непрацюючих кредитів. Третій – для деяких банків, із часткою 15%, це залежність від вже недешевого рефінансування НБУ. Четвертий – масова міграція людей за кордон, яка негативно впливає на економічну активність і обсяг операцій в Україні та унеможливлює фізичне відвідування відділеннь, коли це буває необхідно. І п’ятий виклик – це втрата частини персоналу або через міграцію, або через мобілізацію», – зазначила вона.
Банки, які скорочують витрати та продовжують розвивати інструменти віддаленої взаємодії, бачать зміну структури залучених коштів. Також банки через високу облікову ставку на рівні 27% річних активно виходять з рефінансування Нацбанку і переглядають підходи у кредитуванні для обмеження ризиків.
«Ще один виклик – законодавчі ініціативи, щоб вирішити проблеми позичальників за рахунок банків. Банківська система міцна і потужна, але треба розуміти, що буде потім, і наскільки її вистачить», – підкреслила Коробкова.
Голова правління Банку Кредит Дніпро Сергій Панов констатує, що «на поверхню» виходять ризики ліквідності, кредитний та процентний ризики: «І чинниками зростання цих ризиків, безумовно, є зміна облікової ставки до 25%, яка в цілому дала ефект на ріст вартості пасивів, і зміна курсу гривні».
Водночас заступник голови правління банку ПУМБ Себастіан Рубай зазначив важливість уваги до операційних ризиків.
«Це стійкість капіталу, на який буде тиснути якість портфелів. Безробіття розширюється – кількість клієнтів, які обмежені в доходах, зростає. Рік тому 12% українців не могли собі дозволити купувати їжу та одяг, зараз 40% респондентів кажуть, що ситуація погіршилася настільки, що вони мають складності з купівлею їжі та одягу», – зазначив Рубай.
Скорочення мереж банківських відділень
Активна цифровізація банківського сектору вже не один рік сприяє тому, що поступово зменшується кількість традиційних відділень, у яких клієнти можуть приходити і здійснювати розрахункові операції. За словами голови ради Незалежної асоціації банків України Коробкової, з початку великої війни цей процес прискорився.
«В середньому кожен банк закрив за війну приблизно 12 відділень, тобто хтось закрив 4, а хтось – 33 чи 50. Це результат не того, що банки хочуть щось скоротити, а це виклики, які ми маємо зараз під час війни в Україні. І для того, щоб ефективно працювати, ми під час пандемії ковіду навчилися працювати віддалено», – зазначила експерт.
Вона очікує, що мережі працюючих відділень банків продовжать скорочуватися.
«Це пов’язано, по-перше, із необхідністю скорочення витрат банків, тому що прибутків, таких як були раніше, просто нема. По друге, це пов’язано зі зниженням бізнес-активності клієнтів. І з тим, що в нас понад 10 млн громадян вже виїхало за кордон. Проте на територіях, звільнених від тимчасової окупації, відділення відновлюють роботу», – сказала Коробкова.
Заступник голови правління ПУМБ Рубай каже, що на постійній основі майже 10% їхньої клієнтської бази перебуває за кордоном і ще майже 20%, які мігрували у більш безпечні регіони України. Як наслідок, це посилило навантаження на мережу банку.
«Ми втратили майже 50 відділень, які зараз на постійній чи тимчасовій основі не працюють. Це більше відображає воєнні дії, ніж наше бажання закривати відділення і оптимізувати витрати. Наші відділення були достатньо завантажені. І зараз відділення в «зеленій зоні», де немає боїв, завантажені ще більше. Ніхто не знімав зі співробітників ідентифікацію клієнтів, роботу з документами, картками. Але це прискорило диджиталізацію», – пояснив Рубай.
При цьому фізичні відділення все ще користуються великою популярністю серед українців, оскільки вони є важливим джерелом залучення нових клієнтів до банківських установ.
«Відділення залишаються дуже важливими. Поки ми не відкрили відділення, фізичні особи, на жаль, депозити не несли. Як тільки ми відкрили, депозити пішли. І якщо порівнювати дистанційні канали із потоком грошей у відділеннях, то у нас це 83% проти 17% на користь відділень», – сказала перша заступниця голови правління банку «Глобус» Олена Дмітрієва.
При цьому, за її словами, додатковою мотивацією для громадян йти у відділення для відкриття рахунку є обмеження, що новим неідентифікованим клієнтам не можна покласти на рахунок більше 40 тисяч гривень.
Міграція клієнтів між банками
Початок руйнівної війни змусив українців змінювати пріоритети в банківському обслуговуванні і шукати найбільш зручні для себе варіанти отримання банківських послуг, зокрема це стосується внутрішніх переселенців та тих громадян, які змушені були виїхати закордон.
За словами заступника голови правління ПУМБ Рубая, наразі клієнти йдуть в один з трьох типів банків. Перший – це «великий і надійний» банк, в якого велика мережа відділень, бажано з касою та валютою, яка знаходиться біля дому. Друга категорія – це банки, які мають відкритий диджитальний вхід і надають гарний цифровий досвід. І третя категорія – це так звані «безпечні гавані»( банки з західним капіталом).
«У них може не бути великої мережі, може не бути зручного цифрового досвіду, але є відчуття стабільності: що б ні трапилося, західний акціонер допоможе. Ми спостерігаємо таку міграцію», – розповів Рубай.
Є ще четвертий тип клієнтів, яких експерт називає «покупцями валюти». Тобто деякі клієнти відкривають по 5-10 рахунків в різних банках, щоб обійти встановлені ліміти на розрахункові операції.
Але із кожного правила є виключення, особливо, коли банки з українським капіталом, зокрема невеликі, швидше за інших підняли депозитні ставки та запровадили конвертаційні валютні депозити.
Наприклад, в банку «Глобус» спостерігають притік коштів як від власних клієнтів, так і від клієнтів банків з іноземним капіталом.
«У нас депозити фізичних осіб зросли на 15% і кошти на рахунках юридичних осіб зросли на 5%. Переважно це наша клієнтська база. Є нові клієнти, які прийшли до нас з іноземних банків», – розповіла перша заступниця голови правління банку «Глобус» Дмітрієва.
Український банківський сектор знаходиться в достатньо напруженому становищі, оскільки готується до складних ризиків в умовах продовження війни. Головне їх завдання – гарантувати стабільну роботу для своїх клієнтів.
Це стосується і вчасного розрахунку з клієнтами за депозитами, продовження кредитної політики попри над високі ризики, оскільки потрібно отримувати прибуток, щоб гарантувати громадянам достатньо високі ставки за їх вкладами в умовах високої інфляції. В іншому випадку, клієнти знайдуть собі інший більш зручний банк.
Починає наростати конкуренція за надійних і платоспроможних українців. І, ймовірно, саме цей процес буде в найближчому майбутньому сприяти тому, що для громадян навіть в умовах значних безпекових та економічних проблем намагатимуться забезпечити найбільш зручний сервіс та лояльні умови обслуговування.
Банки зацікавлені в тому, щоб створити для громадян більш легкі у використанні сайти та мобільні додатки, інвестуючи кошти у диджиталізацію банківських операцій. Власне, процес значно прискорився під час коронакризи, але початок повномасштабної війни також стимулює цю роботу для забезпечення безпеки як працівників, так і клієнтів.
Комфортне дистанційне обслуговування для багатьох українців, які вимушено знаходяться закордоном, зараз в умовах війни є не забаганкою, а необхідністю. Це пов’язано з тим, що поки що в країнах ЄС немає представництв українських банків, щоб громадяни могли туди звернутися. Тому залишається лише можливість дистанційної співпраці.
І ті банки, які будуть в подальшому покращувати цей зв’язок з українцями попри тисячі кілометрів відстані, зможуть збільшити власну клієнтську базу та примножити прибутки від здійснення кредитно-депозитних операцій за рахунок тих учасників ринку, які не зможуть швидко диджиталізуватися та втратять конкурентну перевагу.
Богдан Слуцький
